Глобальні тенденції  ЄС , а саме поглинання та об’єднання, не обійшли і сектор  закладів охорони здоров’я.

Яким чином відбувається поглинання?

Поглинання відбувається по-різному. Перший варіант - це купити від 51% до 100% акцій або частки клініки. Другий варіант - почати з договору на управління, маючи з діяльності клініки певний відсоток від прибутку. Такий договір передбачає організаційні зміни та «спрямування»  політики і стратегії  лікарні. Такий договір часто «закінчується» повним викупом підприємства. Третій варіант - бути співвласником разом із місцевою владою (25% місцева влада, 75%  компанія - «поглинач»). У Німеччині така практика розпочалась з 1977 року. Клініки від цього тільки вигравали, збільшувалась ефективність роботи таких закладів.  На сьогодні в ЄС біля 20% лікарень громадської (державної) власності приватизовано.

Які приклади мереж?

Sana Kliniken . Це одне з «найдревніших» мережевих об’єднань в Німеччині. Вони розпочали у 1972 році. На сьогодні в її мережі 37 клінік, дохід €946 млн., кількість пацієнтів що звернулось до них у 2007 році - 878000 чоловік.

Ось її карта присутності в Німеччині (натисніть для збільшення):

Можливо Ви  подумали, що  цим «мережевість» німецьких клінік обмежилась. Ви помиляєтесь. Є ще одна невеличка мережа, що включає 60 закладів  охорони здоров’я і має прибуток €1,67280млрд.  та  23 635 співробітників, це Helios Kliniken Gruppen. Компанія дуже активно залучає як маленькі так і  великі клініки і пропонує викупити у них від 51 до 100% частки підприємства. Зрозуміло, що за такої частки поглинач повністю визначає політику і стратегію клініки.

Іншою мега- мультинаціональною компанією  є Capio . ЇЇ володіння простягаються від скнадинавських країн до Іспанії. Загалом компанія має мережу у таких країнах: Швеції, Норвегії, Франції, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Португалії та Великій Британії.  На сайті клініки можна подивитись її мережу. В Capio працює  14 500 співробітників. Дохід за 2007 рік склав  12 млрд. швейцарських крон (€1,313 млрд.)

Що в Україні?

Мережевий розвиток розпочали лабораторні клініки. Dila та Synevo мають біля 30 пунктів забору матеріалу по Україні. Компанія Max-well заявила про розвиток мережі поліклінік на території України - біля 30 клінік. Нажаль, приватизацію українських закладів охорони здоров’я тільки обговорюють.

Раз уж мы заговорили о личной социальной ответственности, не могу удержаться проиллюстрировать эту самую ответственность в сфере медицины. Все таки за столько лет своей активной жизни довелось узнать эту сферу и изнутри, и снаружи. Через меня (или по мне) прошли и годы “благополучных” социалистических времен, и годы послеперестроечной всеобщей разрухи, и период “роста экономики страны”. Много воды утекло, годы тянулись в наивной надежде лучших перемен. Но мало что изменилось за эти годы в лучшую сторону.

Советской социалистической машине, как это ни странно, удалось воспитать  наше поколение врачей социально ответственными. Многие из нас действительно верили в свою высокую и добрую миссию. Мы даже не соглашались с тем, что мы сфера обслуживания. Мы считали, что отношения врача и пациента невозможно втиснуть в эти узкие рамки. Отношения между пациентом и врачом, который вникает в его проблемы, имеют личностные аспекты, неизмеримые понятиями “купли-продажи” услуг. Впрочем, думаю, что социалистическая машина тут не при чем. Просто, говоря современным языком, потребители наших услуг-пациенты ожидают от нас-врачей  особого подхода. А врачи, соответственно, стараются отвечать ожиданиям населения. Если взглянуть с этой точки зрения, то не будет преувеличением сказать, что таких врачей, как у нас, в других странах нет.

Нарисованная картинка получилась ну просто до слез идиллической и до тошноты жизнеутверждающей. Пожалуй, пора проглотить горькую пилюлю. А правда состоит в том, что и в советские времена, и сейчас медицинской сословие стало заложником высоких и красивых фраз о высокой ответственности медицинского работника. Его, это сословие, общество эксплуатирует уже давно и умело. Парадоксально, в личных беседах все сочувствуют медикам, но, выйдя за стены лечебного учреждения, многие обычно говорят обратное, обвиняя в их проблемах самих медиков. Для меня это долгое время было загадкой. Большинство медиков и сейчас не может в это поверить и принять.

А теперь порассуждаем с точки зрения жителя нашего города - того, кто пользуется услугами медиков. Все очень просто объяснится если мы скажем, что в нашем обществе каждый действует сам за себя. А это означает, что мы, помня о своих проблемах, предпочитаем не замечать проблемы медиков, которых предостаточно (не буду перечислять - все знают, хотя и “не замечают”). Самое большее, что могут сделать лучшие из нас - это посокрушаться (”А что мы можем изменить?”) или заплатить врачу, наивно полагая, что он теперь сможет на эти деньги достойно содержать семью и учить детей. В то же время, когда нам это нужно или выгодно, мы с удовольствием пользуемся эффектными фразами о высоком предназначении медицинского работника и его моральных обязательствах.  Такой вот социальный рычаг. Нужно сказать, что этот рычаг оказался очень эффективным. Сколько он уже выдавил из практического здравоохранения хороших врачей и медсестер! Но мы никак не откажемся от него. Нам так удобно жить. К чему это приводит? К сожалению не только к дефициту кадров. Новое поколение врачей и медсестер учится выживать в этих условиях. Наша молодежь очень умная и талантливая, и они понимают, что в этих условиях они должны быть тоже сами за себя. Брось в них камень камень тот, кто без греха!

В нашем обществе нет социальной ответственности и солидарности. Если мы относимся к медикам потребительски, то безнравственно нам в этих условиях требовать от медиков иного отношения к нам. К счастью, многие из наших медиков имеют свой стержень личной социальной ответственности . Только не нужно его бесконечно эксплуатировать!

Конечно, я несколько сгустил краски. Буду очень рад, если мне кто-то возразит и убедит меня в обратном. Более того, этот вопрос волнует не только меня, поэтому мой оппонент в случае успеха сделает доброе дело для всего медицинского сословия.

Новина №5. Газета New York Times у одній із статей порадила лікарям пам’ятати про 6 простих речей, щоб краще розуміти пацієнтів та уникати конфліктів з ними. Усі 6 порад - заклик до лікарів стати на бік пацієнта, побувати на його місці: наприклад, розуміти, що якщо пацієнти звертаються до них, на це є вагома причина; що пацієти не зобов’язані відчувати те, що написано в медичних довідниках, а відчувають те, що вони відчувають; що пацієнтам потрібен чіткий план дій з лікування хвороби тощо.

Новина №4. Блог Our Own System опублікував доволі цікаву позицію щодо статті McKinsey Quarterly про переваги спеціалізації як стратегії для лікарень (цю статтю ми обговорювали і на блозі hm). Автори блогу називають підхід спеціалізації на тому, в чому лікарні найкращі, дещо ідеалістичним через одну головну причину: диспропорцію фінансування та зон прибутковості у охороні здоров’я. Так, кардіологія або онкологія можуть бути прибутковими, а психіатрія - ні. Що ж робити лікарням, які найкращі саме в останній? - запитують автори Our Own System.

Новина №3. Видання “Дзеркало тижня” навело висновки цілого ряду експертів про те, наскільки неефективним є державний підхід до боротьби з туберкульозом - хворобою, про яку в багатьох країнах знають лише з книг. Висновки, як завжди, зводяться до двох головних моментів: не вистачає 1) ефективного менеджменту та 2) профілактики. Але гроші, найвірогідніше, не вкладуть ні у менеджерів, ні у систему громадського здоров’я. Швидше за все, чекаємо ще кількох нових лікарень з “надсучасним” китайським обладнанням, на якому ті ж самі лікарі під управлінням тих самих “менеджерів” будуть лікувати ще більшу кількість хворих.

Новина №2. Блог Curing Healthcare опублікував дуже цікаві роздуми про те, яким важливим є підхід до лікування людини як єдиного цілого (а не лише її тіла), і наскільки дорого коштує державам те, що вони цього не роблять. Автор пропонує доволі цікавий хід думок: якби людину лікували цілісно (звертаючи увагу на психічне та соціальне здоров’я), США заощаджували б близько $500 млрд. (!!) на фінансуванні соціальних виплат, боротьбі з бездомністю, системі відбування кримінальних покарань та власне лікуванні психічних захворювань.

Новина №1. На блозі Consumer-Focused Healthcare можна познайомитися з доволі цікавими міркуваннями про те, що охорона здоров’я орієнтована в першу чергу не на здорових, а на хворих людей. Цифри прості: 20% найбільш хворого населення отримує близько 80% витрат на охорону здоров’я. А 1% найбільш хворих людей використовує 35% усіх витрат. Що це означає - не треба лікувати хворих? Ні. Необхідно переорієнтувати систему із боротьби з хворобами на сприяння здоров’ю. Інакше витрати на охорону здоров’я будуть продовжувати зростати й надалі, як це вже відбувається по всьому світі. Причому витрати носять інфляційний характер - вони перевищують зростання цін в інших галузях. Це припиниться тоді, коли держави 1) намагатимуться не заохочувати хвороби великими витратами на них, 2) почнуть витрачати більше на те, щоб формувати кращу епідеміологічну ситуацію, аніж на те, щоб реагувати на її погіршення.

Сьогодні у “Тижні в Блогопросторі” поговоримо про співпрацю між лікарнями, YouTube для лікарів, потребу у бізнесі в медицині, лікування хронічних хвороб по-новому та проект медичної Вікіпедії.

Отже, топ-5 новин цього тижня:

Новина №5. Лікарні створили мережу для покращення клінічної практики. У Новій Англії, США, 19 лікарень об’єдналися у мережу для обміну інформацією про клінічну практику та для підтримки ініціатив одна одної щодо покращення якості. За допомогою спеціального програмного забезпечення “Rapid Adoption Network” клініки можуть обмінюватися інформацією про поточну практику лікування, даними про результативність, а також організовувати інтерактивне навчання. Чудова ініціатива - переступити через традиційну лікарську замкненість та отримати взаємну вигоду!

Новина №4. Пустіть бізнес до медицини! - закликає досвідчений лікар Олег Сулима із сторінок видання “Кореспондент”. Приємно, що українські видання звертають увагу на необхідність реформ у охороні здоров’я, і приємно, що про це пишуть лікарі. Власне, це єдине що змусило мене помістити цю статтю у топ-5 новин за тиждень. Сама ж стаття нічого нового мені не відкрила. Традиційний для жанру перелік жахів із вітчизняної медицини + як завжди нічим не аргументований заклик до впровадження загальнообов’язкового медичного страхування. Чому саме його? Про це преса поки що мовчить. А це значно важливіше (!) за “еще парочку” прикладів з лікарського “хоррору”. Ну і власне автор забув про головне - навіщо ж пускати бізнес до медицини він так і не пояснив.

Новина №3. Створено своєрідний YouTube для лікарів. Ресурс The Doctor’s Channel являє собою сайт інтернет телебачення на зразок відомого сайту YouTube, тільки створеного винятково для спеціалістів в охороні здоров’я. Відеозаписи з більшості розділів медицини та споріднених тем роблять лікарі для лікарів, і лікарі ж їх оцінюють. Чудове місце для лікаря щоб поділитися досвідом та навчитися у простий спосіб! Як мінімум - цікаво просто погортати сайт.

Новина №2. Проект медичної Вікіпедії. Практично всі видання звернули увагу на появу сайту Medpedia - вікі-ресурсу про здоров’я, медицину та людський організм. Проект справді вражаючий, і його користь важко переоцінити. Використання технології Wiki спеціалістами в охороні здоров’я означає спільне написання енциклопедичних статей з проблем охорони здоров’я. Це означає, що теоретично кожен може зробити свій внесок у опис тієї чи іншої проблеми. Щоправда, на відміну від Вікіпедії, співавтором буде стати важче, а до деяких частин сайту доступ буде закритий.

Новина №1. Чи потрібна повністю нова модель допомоги для хронічних захворювань? Сьогодні охорона здоров’я більшості розвинених країн вступає до ери хронічних захворювань. Разом з тим у більшості країн системи охорони здоров’я побудовані ще під стару епідеміологічну модель, коли головним ворогом були захворювання інфекційні.

Сьогодні близько 3/4 бюджетів на охорону здоров’я іде на лікування хронічних хвороб. Причому віддача від цих грошей дуже незначна. Незначна тому, що при хронічних захворюваннях дуже важко досягти значного медичного результату. А той результат, якого можна досягти, рідко стає реальним через фрагментованість допомоги.

Фрагментованість в даному випадку означає надання окремих медичних послуг, втручань. Вони робляться так, ніби пацієнт звертається до закладу із своїм захворюванням вперше. Якщо такий підхід є нормальним для гострих захворювань, то при хронічних він призводить до проблем для всіх. Пацієнти не отримують результатів для здоров’я, а платники пускають значні гроші на вітер.

Хронічні хвороби повинні лікуватися як єдине ціле від початку і до кінця. А найкращий спосіб їх лікування - попередження. Це два головні висновки, зроблені 15-ма американськими спеціалістами в результаті панельної дискусії, транскрипт якої можна почитати за посиланням вище. Для цього сьогодні обговорюються шляхи більшого залучення пацієнта до процесу лікування, що збільшить його відповідальність, адже хронічна хвороба перш за все пов’язана із способом життя. Невід’ємною частиною лікування повинні бути інтерактивні засоби, зокрема електронна інформація про захворювання, яка може бути легко поширена між різними спеціалістами. Це - принципи, з якими згодні всі. Форми втілення цих принципів сьогодні активно обговорюються.

На кожну з рис наведу по одному прикладу  сайту (2 американських і 1 польський).

1)      Інтерактивний -розділ сайту для пацієнтів  клініки Beth Israel Deaconess Medical Center

Зайшовши за паролем та логіном, пацієнт та лікар можуть переглядати  медичну інформацію: призначення, анамнез, призначені зустрічі, діагнози і все, що може бути корисним для прийняття рішень лікарем та інформованого лікування пацієнта. Для перегляду можливостей системи, можна зайти на демо-версію.

Українські клініки хоча і повільно, але все ж  крокують до інтерактивності, зокрема, результати аналізів лабораторних досліджень можна переглянути, зайшовши на сайт клініки за призначеним паролем та логіном. В деяких клініках можна  на сайті записатись на прийом до лікаря.

2)      Корисний - сайт Mayo clinic

Mayo clinic - один з лідерів американської медицини. Ця клініка робить дуже потужні проекти, в тому числі у вимірюванні результатів ефективності лікування і клінічних досліджень (амбіційний проект з IBM). На сайті є інструмент, за допомогою якого можна, відмічаючи симптоми, отримати декілька варіантів діагнозів. Можливо у декого промайне думка про  «самолікування». Але мені здається,  що людина, прочитавши описи різних варіантів розвитку свого стану буде більш схильна звернутись до спеціаліста (і до речі, це може бути спеціаліст цієї клініки :).

3)      Творчий - сайт лабораторії Synevo Польща

Сайт лабораторії  Synevo Польща. Назва нам відома, оскільки ця компанія працює також і в Україні. Розробники та «ідейні лідери» зробили цікавою подачу  різних профілів досліджень. Ви маєте можливість обрати картинками стать і вік а далі -  «проглянути» анатомічну будову певних  частин тіла. Мені сподобалось, захоплює.

Отже, клінікам варто подумати чи є інформація на  сайті корисною для її клієнтів. Чи додає інформація цінності Вашим послугам?  Поставивши себе на місце пацієнта, чи обрали б Ви лікування в Вашій клініці після відвідування її сайту?

Дуже поширений сьогодні принцип “чим більший об’єм, тим краще” не приведе медичні заклади ні до чого доброго у сенсі переваг на ринку. Така перевага як “у нас Ви знайдете все” дуже швидко застаріває, і конкуренція починає вестися на тому, де краще обладнання або новіший ремонт.

Стратегія “у нас є все” має ще два серйозні недоліки - ринковий та бізнесовий.

Ринковий полягає у тому, що пацієнти хочуть, щоб до їхнього здоров’я ставилися особливо уважно, а лікував їх найкращий спеціаліст з того чи іншого захворювання. Це факт, що “лікарням-супермаркетам” важко асоціювати себе із індивідуальним підходом та спеціалізованістю саме на тій хворобі, яку лікує пацієнт. У великій лікарні пацієнтів повинно бути багато, допомога має надаватися швидко, а випадки повинні бути стандартними.

Бізнесовий недолік полягає у хибному уявленні, що лікування усіх захворювань приносить закладу гроші. Насправді ж тут діє відоме правило Парето. Лікування лише близько 20% видів захворювань приносить лікарні близько 80% її прибутку. Причинами цього може бути високий рівень попиту, значна економія на масштабах, або високий рівень компетенції у лікуванні саме цих станів. Найкраще, коли три фактори об’єднуються. А це об’єднання може забезпечити саме спеціалізація на станах, на які є попит серед пацієнтів і лікування яких є високомаржинальним з економічної точки зору.

Безперечно, закликати великі медичні центри почати лікувати лише 1-2 хвороби - божевілля. Але щоб бути конкурентними, лікарням варто зосередити основні власні ресурси на лікуванні лише частини захворювань. У їх виборі необхідно враховувати три фактори: попит (суспільну потребу), компетенцію та прибутковість.

Її основними функціями є:

• Звіти результатів роботи клінік
• Просвітницька робота серед пацієнтів
• Захист прав пацієнтів
• Політика забезпечення якості і лікуванні
• Наукові дослідження
• Зв’язки з урядом

Що конкретно це означає для пацієнтів? Уявімо, що пара, яка має проблеми із репродуктивним здоров’ям шукає клініку, в якій вона вирішила пройти курс лікування з метою завагітніти.

Припустимо, пара знає що є така асоціація, або через google потрапляє на сайт асоціації. На сайті є розділ «Знайдіть клініку», в якому представлена карта Америки, де можна обрати свій штат. Оскільки наша пара живе біля  Нью Йорка, вони тиснуть туди (натисніть для збільшення)…

І отримують   список всіх  клінік, що розташовані в даному штаті. Припустимо, наша пара живе неподалік міста Mineola і тому вони зупинили свій вибір на клініці «Reproductive Specialists of New York» (натисніть для збільшення).

Як і для будь-яких інших клінік, вони мають змогу переглянути результати діяльності даної клініки (таблицю результатів перекладено; натисніть для збільшення):

Таким чином, пацієнти свідомо обирають ту чи іншу клініку за результатами роботи, які відображаються у багатьох індикаторах. Наприклад, загальний досвід клініки відображається у загальній кількості проведених  циклів допоміжних репродуктивних технологій. Якість лікування відображається у частоті вагітностей та, що дуже важливо, у кількості живонароджень.  Як видно, кожна клініка вимірює причини (діагнози) безпліддя, таким чином отримуються дані найчастіших патологій. Таке знання дає змогу клінікам  направляти свої зусилля на  наукові дослідження в  найбільш проблемні для здоров’я пацієнтів сфери.

А що в Україні? В нашій країні є також Асоціація Репродуктивної Медицини. Новини та думки провідних членів даної асоціації можна часто почути або прочитати в ЗМІ, але, нажаль, українська асоціація не має власного сайту і не є такою ж пацієнтоорієнтованою  як  її американська колега. Тільки деякі провідні ДРТ-клініки в Україні висвітлюють свої результати з ефективності лікування на своїх сайтах. Інші приваблюють своїх пацієнтів обладнанням, сервісом, зручним розташуванням, досвідом роботи та іменами лікарів.

Наприкінці свого життя, у 1950-х роках, Ейнштейн закрився у своєму будинку у Прінстоні, занурившись у роботу над єдиною теорією поля. Він не дозволяв нікого пускати до себе, але одному молодому журналістові все ж таки вдалося проникнути до будинку. Віддавши належне наполегливості хлопця, Ейнштейн дозволив поставити лише одне запитання.

- Я хотів би знати, - сказав журналіст, - яке питання ви б поставили самому собі.

Ейнштейн занурився у роздуми після чого сказав:

- Я запитав би себе, - нарешті відповів вчений, - чи Всесвіт є дружнім до нас чи ні? Адже від відповіді на це запитання залежить, будувати нам стіни чи зводити мости.

Як же часто стратегії наших компаній є стратегіями будівництва стін або зведення мостів! Ми самовіддані і професійні у цьому, але ми так рідко питаємо себе про головне і визначальне. Тоді чи є наші плани справжніми довгостроковими стратегіями?

джерело Harvard Business Review

З одного боку - воно не дивно. Не так давно в Британії на рівні уряду вирішили, що усі лікарні повинні публікувати результати своєї діяльності. А тепер ще і з’явився сайт, де пацієнт може поставити доктору оцінку. Причому сайт не пре-модерується, тобто редактори не перевіряють, що ви пишете про свого лікаря. Теоретично будь-хто може написати, що такий-то лікар “зарізав” мого родича, і люди це читатимуть. Саме це і викликає хвилю обурення з боку лікарів. Вони бояться неправди, наклепів, а дехто навіть і переслідувань з боку пацієнтів.

З іншого боку - тут пахне просто страхом за те, що з тебе знімають корону. Корону, яка була на лікарях протягом усієї історії, і залишається на них, навіть в Україні, де якість лікування просто жахлива.

Але якщо ти гарний професіонал - чого тобі боятися? Лікарі мають такий само доступ на сайт, як і пацієнти, і можуть завжди відповісти на несправедливі відгуки на свою адресу. Боятися варто тільки тим, кому є за що боятися.

Багато хто з лікарів сприйняв появу сайту значно конструктивніше. Чотири великі лікарні та 600 лікарів загальної практики вже заявили, що будуть використовувати сайт як джерело зворотнього зв’язку від пацієнтів, щоб покращувати свою практику.

Таким же бачить сайт і власне автор ресурсу - Нейл Бейкон, лікар із 18-річним стажем: “Пацієнти будуть використовувати нас для оцінки лікарів. Ми створюємо надійний та незалежний майданчик для такої дискусії”.

Висновки hm. Що ж, як би лікарі не обурювалися, а практика подібних сайтів - однозначно великий крок вперед. Лікарі не повинні бути “священними коровами”.  Не всі лікарі однаково хороші, і це треба визнавати. Пацієнти мають право оцінити, хто з них кращий. А якщо хтось з лікарів вважає, що пацієнти оцінюють лікарню надто суб’єктивно - нехай самі прозвітуються про свою результативність.

В книзі «Переосмислення системи охорони здоров’я»  Майкл Портер пише, що система охорони здоров’я потребує значних змін. Одна з них - це надання медичної допомоги протягом  всього  медичного стану, а не в рамках  спеціалізації.  Концентруючись на медичному стані, лікарі «ведуть» пацієнта від профілактики до важких станів.

Останнім часом українські приватні клініки почали запроваджувати різні пакети і програми. Наприклад, клініка Євролаб (яка останнім часом дуже кардинально змінює позицію на ринку) пропонує великий спектр програм. Наприклад:  фітнес-пакет для жінок, чоловіків, програма здорового харчування, репродуктивний статус жінки, кардіоризик ( ці програми передбачають переважно лабораторні дослідження).

Клініка «Оберіг» теж пропонує своїм клієнтам пакети: програма профілактики “Бізнес”, “Преміум”, “Люкс” (сюди включаються лабораторні  дослідження та функціональна діагностика).  Американський медичний центр пропонує програми у сфері сімейної медицини, гінекології, ведення вагітності.

Дитячі клініки «Наш доктор», «Дитина», «Малятко» пропонують річні пакети обслуговування дітей.

Цікаво, яка  мета цих пакетів? Чи це крок до більшої цінності для пацієнта, що має профілактичну направленість, чи просто фінансово вигідна (дешевша)  для пацієнта та клінік сплата за ті самі послуги (більший обсяг послуг, що сплачується наперед)…