Друга могилянська «Наука при каві» справила дуже сильне враження. Представники страхових компаній, великих і менших приватних клінік та просто «пацієнти» зібралися, подивилися один одному в очі і спробували пошукати спільні точки дотику. На жаль, цих точок виявилося мало. Однак, на щастя, є бажання їх шукати. Але як і де? У цьому пості – спроба знайти [...]

Вчера прошла очередная “Наука при каві” посвященная оси “Частная клиника – Страховая компания” с названием “Страховой бизнес, медицина и пациент: есть ли общие точки соприкосновения?”. По свежим следам от встречи хотелось бы попытаться предложить несколько отличные для нашего отечественного бизнеса пути.

Чи спричинені проблеми української медицини поганими лікарями? Я давно сумнівалася в цій тезі, а після відкритої лекції Андрія Масюка в Школі охорони здоров’я остаточно переконалася в хибності пошуку причин у лікарях. Відхилення в практиці – результат не поганих або не кваліфікованих медиків.
На цю тему одразу згадую фразу: «От ми підемо і хто прийде після нас?». [...]

С интервалом в одну неделю общественности Украины представлены два информационных материала посвященных путям реформирования Украинской медицины.
Сначала Председатель Национального Совета Украины по здравоохранению Н.Полищук 6.01.10 в «Украинской правде» опубликовал проблемную статью с символическим названием «Здравозахоронение». Невзирая на название, статья довольно оптимистическая, так как ставит проблемные вопросы, и мне в основном понравились предлагаемые в статье пути их [...]

Вчора вирішив піти на публічну лекцію “Уроки реформ російської охорони здоров’я”. Проводила лекцію директор Асоціації російських медичних спілок з якості. Але вийшло так, що її “уроки” я прогуляв. Пішов на 15-й хвилині виступу після слів “У російської охорони здоров’я немає чіткої цілі і стратегії розвитку…”.

Перед черговими виборами типово згадують про реформи охорони здоров’я. Чергову робочу групу з реформування галузі очолює сама пані прем’єр-міністр (на перше засідання цієї групи як раз і не потрапив колега – (див. мій коментар від 30 листопада на пост Павла Ковтонюка «Чи потрібно керівникам в охороні здоров’я здобувати освіту в управлінні?»).
Тут, може, варто нагадати, що [...]

Нереформирование здравоохранения приведет к самоуничтожению страны. У нас же сложилась ситуация, когда все друг другу врут: государство – людям, люди – сами себе. В результате вместо 52 миллионов нас уже 46. Хотя смертность можно было бы сократить по меньшей мере на 30%, особенно среди трудоспособного мужского населения, если бы государство создало условия для эффективной работы [...]

Мы оказались намного выносливее, живучее и даже умнее, чем казалось многим, включая нас самих. Неподготовленная правительством к эпидемии, напуганная безответственными политиками, задуренная недостаточно искушенными журналистами  Украина пережила первую волну свиного гриппа. Но настоящая суперзадача – вылечить саму систему здравоохранения. Все ее болезни ярко высветил свиной грипп.

Щоб лікувати людину, спеціаліст здобуває освіту протягом 6 і більше років. Щоб управляти медичним закладом в Україні керівник або вчиться мінімально (курси), або отримує формальний диплом (сертифікат чи ще щось) або не вчиться взагалі.
Чи є це проблемою? Чи повинні керівники в охороні здоров’я мати освіту професійних управлінців?
Я вирішив запитати Вашої думки з цього приводу.

Напевно, Україна – дуже багата країна, бо безкоштовних послуг охорони здоров’я не може собі дозволити щодна держава. Звісно, ми є платниками податків і медицина, фактично, не є безкоштовною для кожного з нас. Та ми тут про інше…
Поряд з соціально-орієнтованими схемами забезпечення населення послугами охорони здоров’я (бюджетне фінансування, соціальне медичне страхування, Medicare, Medicaid), офіційні платежі пацієнтів [...]