Метою будь-якої системи охорони здоров’я є досягнення трьох головних цілей: рівного доступу, високої якості, низьких витрат. Вважається, що ці три цілі є компромісними одна по відношенню до іншої: там, де вдається досягти успіху в досягненні однієї, з’являються проблеми у іншій. Уряди підвищують рівень доступності - і знижується якість, а коли покращують якість - зростають витрати […]

Так вирішили у міністерстві охорони здоров’я Великобританії, пише газета The Guardian. Британські урядовці вирішили, що у тих закладах державної системи охорони здоров’я (NHS), які демонструють незадовільні економічні результати або надають медичні послуги нижче стандартів, повинна статися заміна управлінської верхівки на менеджерів з інших, зокрема приватних закладів.

Нарешті. Вдалося почути розгорнуту позицію про загальнообов’язкове державне медичне страхування від тих, хто буде (чи планує) його впровадити. Ігор Яковенко, заступник міністра охорони здоров’я розкрив на сторінках тижневику “Аптека” погляд МОЗу на цю проблему. Нарешті з’явилася можливість дізнатися бачення міністерства на те, звідки будуть надходити гроші, хто стане посередником між грошима та їх одержувачами, […]

На цікаві роздуми навела мене фраза, побачена в одній із західних статей. “В нашій культурі викарбувано поняття “пошуку хорошого доктора”, тоді як що нам справді потрібно було б шукати, то це “хорошу систему охорони здоров’я”.

Я впевнений, що якщо збільшити бюджет в державному секторі української охорони здоров’я, навіть якщо збільшити його в декілька разів, не відбудеться жодних суттєвих змін. Бо бюджет - це кошторис витрат. Нам, однак, не потрібно витрачати на охорону здоров’я більше. У неї потрібно більше інвестувати.