Лікарня = 20% медицина + 80% сервіс
Що таке лікарня з точки зору вкладених інвестицій? На це питання можна відповісти проаналізувавши категорії витрат для створення медичного закладу.
Аналіз фінансових розрахунків бізнес – планів медичних закладів, які починають все з нуля (купують або будують своє приміщення, роблять ремонт і наводять марафет) красномовно свідчать про те, що витрати саме на медичну частину (обладнання, заробітна плата медперсоналу, матеріали) складають до 20% витрат. Інші 80% витрат це приміщення, ремонт і таке інше.
Мене це навело на такі роздуми:
1) Чому тоді ми говоримо про сервіс в охороні здоров’я, як щось таке непристойне, якщо по факту приватна лікарня з стаціонаром більше схожа на готель?
2) Чому інвестори, розглядаючи купівлю медичного закладу крутять носом перед закладами з орендованим приміщенням, якщо вони зацікавлені в інвестуванні в охорону здоров’я, а не в ринок нерухомості?
3) За існуючих цін на будівництво та нерухомість в м. Києві інвестиція в масштабний приватний медичний заклад спірно вигідна. Окупність таких проектів складає від 5 до 10 років, а прибутковість на рівні ставки депозиту в банку. Якби не велике бажання побудувати госпіталь, а лише сухі розрахунки і думка про альтернативні витрати, в нас напевно не було би і половини тих медичних закладів, які є сьогодні.
4) Без державних коштів та страховки не обійтись. Все ж як не крути, без фондів страхової медицини та державних видатків на покриття вартості послуг , приватному госпіталю буде важко підтримувати свої штанці. Недарма в Західній Європі ми бачимо фінансову модель де лікарні мають змішане фінансування та змішану форму власності.
Мирослава Муляр
Loading ...
irena griga пише:
Сама будівля та внутрішній її устрій повинні підсилювати лікувальний ефект та бути функціональними. Це правда. На це їдуть великі інвестиції.
З тим, що медична частина – це обладнання, заробітна плата медперсоналу, матеріали – важко погодитись… Занадто спрощуємо… Пункт 3) підтримує цю думку…
Сервіс – дуже пристойно!
А з фінансуванням сектору і його формами у нас і правда не добре
Chief пише:
\\\ 2) Чому інвестори, розглядаючи купівлю медичного закладу крутять носом перед закладами з орендованим приміщенням, якщо вони зацікавлені в інвестуванні в охорону здоров’я, а не в ринок нерухомості? ///
Інвестор (комерсант) не може бути зацікавленим у охороні здоров’я, в умовах коли дохід інвестора формується його лікарнею лише від хворого суспільства, а не від здорового. Інвестор зацікавлений лише у своїх прибутках. Цим пояснюються усі незрозумілості, по медичному напрямку.
А вигляд будівлі, це лише обгортка що має приваблювати більше ніж інші обгортки – при наявності конкуренції обгорток. При наявності конкуренції на рівні того що всередині обгортки, буде … і т.д.
А про ОХОРОНУ здоров’я, в комерції на хворобі, можна забути.
павло ковтонюк пише:
Давайте на хвилинку забудемо про проблеми із неправильним устроєм світу охорони здоров’я і подумаємо про таке.
Оці 20 на 80 говорять про важливу річ. Як правильно відмітила Мирослава: якою ж великою помилкою є недооцінка немедичної частини “продукту” закладів!
Величезні кошти (приватних інвесторів або платників податків) вкладаються у інфраструктуру, яка повинна створювати такі важливі для клієнтів (пацієнтів, лікарів, родичів) складові як зручність, доступність, швидкість роботи/обслуговування, комфорт тощо.
Ці складові – узагальнимо їх словом “сервіс”, надзвичайно важливі для клієнтів закладів і часто сильно впливають на медичні складові.
Дані Мирослави дуже наочно продемонстрували, яким великим пластом споживчої цінності нехтують управлінці мед.закладів.
Chief пише:
\\\ Давайте на хвилинку забудемо про проблеми із неправильним устроєм світу охорони здоров’я і подумаємо про таке.
Оці 20 на 80 говорять про важливу річ. .. яким великим пластом споживчої цінності нехтують управлінці мед.закладів. ///
А що про то думати, думати треба про те, з чого це випливає (причини). А випливає це з того самого «неправильного устрою \КОМЕРЦІЙНОГО/ світу охорони здоров’я». Ну невигідно, бізнесу робити витрати що сильно виривають з загального рівня навколишнього бізнес середовища – це зменшить прибуток / дасть збитки.
Ос рядом теж саме з технологіями « – незаинтересованность субъектов, в большем улучшении результативности, из общего фона.» http://healthcare.management.com.ua/2010/01/03/platforma-svidomo-schob-pochuty-pro-najkraschi-praktyky/comment-page-1/#comment-8719
І все пояснюється «неправильним устроєм», то чому про це треба забувати?
Ви комерцією самі колись займались? Поставте себе на місце того комерсанта.
Ну вбухає він ще 50% до вже вбуханого… а ринка попиту НЕМА! Що йому вигідно? Почекати поки ринок підніметься? Чи стимулювати його збільшенням захворюваності?
Це є головне питання – що має бути вигідним комерсанту?
А вже звідтіля, все пляше!
1) Що є товаром для комерсанта, який приносить йому прибуток, людина здорова чи хвора?
2) Як зробити щоб цього товару було більше?
Бізнес не є соціальною сферою.
Ось навіть у енциклопедіях це пишуть: http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/e/ec/1012514.htm?text=%D1%80%D1%8B%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5&stpar3=1.5 (преимущества и недостатки)
igor bulatov пише:
Сервис-это люди.А не помещение или оборудование.Именно поэтому,до 80% госпитального бюджета в Северной Америке и Западной Европе затрачивается на оплату персонала.В странах с цивилизованной медициной квалифицированный персонал стоит очень дорого.Хотя помещение и оборудование-тоже не дешевые.
Я никак не могу понять:на какой планете живет Chief?Изобилие цитат и комментарии и ним,написанные Chiefом,не имеют никакого отношения к реальности медицины цивилизованых стран.А к украинской-тем более.
Chief пише:
\\\ Я никак не могу понять: на какой планете живет Chief?
Изобилие цитат и комментарии .. написанные Chiefом, не имеют никакого отношения к реальности медицины цивилизованных стран. А к украинской – тем более. ///
Похоже, уважаемый igor bulatov, живет на планете, со всеми цивилизованными странами, где нет РЫНКА, и тем более он(рынок) не имеет никакого отношения к медицине.
От того, ему (igorю bulatovу) так тяжело понять.
igor bulatov пише:
Современная цивилизованная медицина-это сервис,на все 100% предоставляемый квалифицированным персоналом.Наличие конкуренции заставляет этот самый квалифицированный персонал работать с большей или меньшей ориентацией на потребителя (пациента).При отсутсвии конкуренции,персонал,занятый в сфере медицины,неизбежно начинает хамить и халтурить.Черный рынок медицинских услуг не предрасполагает к конкуренции.Поэтому,профессиональная некомпетентность и откровенное хамство-характерные черты муниципально/государственной медицины Украины.Приватная медицина пока отличается от муниципально-государственной в основном только пемещениями и иногда улыбающимся персоналом в чистых халатах.
Конкуренции в сфере частной медицины пока нет и поэтому работа в частной медицине никак не отражается на уровне профессиональной компетентности персонала.Клиенту,попавшему в руки украинской частной клиники будут назначены батареи ненужных дорогих тестов и обследований,результаты которых приведут к назначению часто ненужного или не соостветсвующего стандартам цивилизованной медицины лечения.
Насчет некоммерческого или небизнес подхода к медицине и здравоохранению-это из сказки про сивого бычка.О которой Cief,наверняка не слыхал.То бишь из Марксизма-Ленинизма.Многие страны на своей шкуре испытали некоммерческий подход к медицине.Некоторые (Северная Корея,например) продолжают экспериментировать.
Chief пише:
\\\ При отсутствии конкуренции, персонал, занятый в сфере медицины, неизбежно начинает хамить и халтурить. ///
И для этого учреждение не обязательно должно быть государственным.
Chief пише:
\\\ Клиенту, попавшему в руки украинской частной клиники будут назначены батареи ненужных дорогих тестов и обследований, результаты которых приведут ///
Вы подтверждаете все мои слова.
Но почему-то считаете, что я утверждаю обратное.
Chief пише:
\\\ Насчет некоммерческого или небизнес подхода к медицине и здравоохранению -это из сказки про сивого бычка. О которой Cief, наверняка не слыхал. ///
Я как раз и хотел это заметить, что подход именно КОММЕРЧЕСКИЙ – путь наибольшей выгоды.
А выгода как будет вам известно это не только приход, но еще и расход.
Так вот, я говорил именно о расходе, и его экономии. А точнее о соотношении приход/расход.
В который входит и хамство, и некомпетентность, низкий сервиса – в знаменатель – зачем нести лишние затраты если РЫНОК падший, и числитель от этого НЕ ИЗМЕНИТСЯ !!!!!!.
Изучайте рынок, а не сказки о бычках.
igor bulatov пише:
Я живу и работаю в условиях рыночной медицины.А не в украинской версии wild west,по которой Chief пытается делать свои умозаключения,которые так же далеки от реальности рыночной медицины,как разумная жизнь на земле далека от разумной жизни на других планетах.
В современном цивилизованном мире не существует идеальной системы медицины и здравоохранения.
Нерыночная,некоммерческая и неконкурентная медицина Скандинавии,максимально приближенная к жизненному воплощению концепции Карла Маркса “…каждому по потребностям” также полна недостатков,как и
конкурентная рыночная частная медицина США.Все,без исключения,ситемы медицины цивилизованных стран имеют одну общую черту-чрезмерную затратность.Которая, опять же ,отражает уже известную концепию Карла Маркса (см.выше).Принцип “каждому по потребностям” соблюдается неукоснительно даже в США,где каждый из 40-50 млн,не имеющих медицинской страховки, плюс каждый из 10 млн нелегальных иммигрантов могут,при необходимости,появиться в ER любого госпиталя США и получить очень дорогостоящее лечение совершенно бесплатно для себя.За них заплатят те,кто платит налоги.Т.е.,опять же, принцип Карла Маркса “каждому по потребностям” в медицине и здравоохранении США живет и процветает.Именно поэтому,интерес жителей США к финансовой реформе медицины упал ниже критического уровня.И план президента Обамы продолжает терять поддержку избирателей.
Единственное,что на сегодняшний день способно в какой то мере замедлить степень затратности медицины, это здоровый баланс между государственно-бюджетным и частно- страховым финансированием медицины.
Размер частно-страховой составляющей финансирования медицины определяется числом населения,способным приобрести частную страховку.Число населения,способного купить частную медицинскую страховку,зависит от состояния экономики страны и рыночной ситуации в ней.Таким образом,чем больше людей могут себе позволить приобрести частную медицинскую страховку,тем дешевле будет стоить подобная страховка и тем выше будет качество медицинских услуг,предоставляемых обладателям частной страховки по сравнению с теми,кто пользуется лишь государственно-бюджетной оплатой медицины.
Но,это там,где общество может себе позволить затрачивать от 10% и выше своего валового национального продукта,который в пересчете на душу налеления должен быть не меньше $20000.Там,где экономика не достигла ничего подобного и правительства тратят на медицину <10% ВВП,медицинские услуги хорошего качества могут предостатвляться лишь на основе строгого рационирования.Т.е.кто- то в бюрократическом аппарате должен решать,кто получит качественные медицинские услуги,и кто останется за бортом.Либо решить предоставлять медицинские услуги всем,но низкого качества.Так,чтобы всем хватило.