В цій статті я би хотіла навести декілька цифр про ситуацію, що склалась сьогодні,  далі висловити деякі думки з приводу того, які зміни варто очікувати в секторі охорони здоров’я, а завершити статтю порадою про те, чим можна зайнятись в ці нелегкі часи.

Отже цифри.

Соціологічні дослідження[1] відмітили значне падіння індексів споживчих настроїв. В жовтні 2008 р. індекс споживчих настроїв впав на 26,6 пунктів (з 96,0 у серпні до 69,3 пунктів у жовтні) до рівня 2000 року, що вказує на дуже песимістичні настрої українців і небажання витрачати гроші.

За результатами опитування[2], що проводилось Інститутом Горшеніна з 5 по 10 листопада 2007 р.,  більшість українців  вже відчули на собі або на членах своєї родини підвищення цін (69,2%), близько чверті опитаних почали економніше ставитися до своїх витрат (23,8%); окрім цього частина українців зіткнулася із затримкою виплат зарплати (15,3%) або навіть з її зменшенням (9,6%).

Чим менший рівень доходу, тим більше відчуваються наслідки кризи у вигляді зростання цін. Якщо незабезпечені респонденти збираються економити, головним чином, на продуктах харчування (64,1%), одязі (38,8%) та медикаментах (14,7%), то більш забезпечені верстви населення будуть економити на відпустці (24,4%) та розвагах (22,2%). Загалом 9,2% з опитаних збираються економити на медикаментах та лікуванні.

Розподіл відповідей «На чому ви збираєтесь економити?» (можна було обрати декілька відповідей).

На продуктах харчування – 42,0 %;

На одязі – 33,1%;

На дозвіллі та розвагах – 18,1 %;

На відпочинку, відпустці – 16,4 %;

На комунальних витратах – 13,8 %;

Ні на чому не економлю – 10,5 %;

На зв’язку, мобільному зв’язку – 10,4 %;

На транспортних витратах – 9,9 %;

На лікуванні, медикаментах – 9,2 %;

На побутовій техніці – 6,8 %;

На освіті – 0,9 %;

Важко сказати/немає відповіді – 3,5 %.

Зміни  в секторі охорони здоров’я.

Експерти вважають, що сектор охорони здоров’я є одним з найбільш стабільним, в тому числі в умовах кризи. Дозвольте висловити наступні думки про те, як можливо торкнеться економічний спад сектору охорони здоров’я:

1)      Приватним центрам варто очікувати на зниження своїх доходів, мінімум на 10%. Враховуючи те, що сезонний спад попиту може поєднатись з економними настроями людей, в січні може бути зовсім не весело.

2)      За умов зниження доходів населення частина пацієнтів ( особливо середнього і нижче середнього статку) можуть перейти на обслуговування в державні заклади.

3)      Попит на профілактичні програми, «не ургентні» та «білямедичні» послуги може значно знизитись. З іншої сторони, цільова аудиторія таких послуг є переважно люди високого статку, для яких витрати на дані послуги не є дуже відчутними.

4)       Найбільше можуть постраждати приватні медичні центри, що орієнтуються на нижче середнього ціновий сегмент, оскільки їх пацієнти найбільше страждають від несприятливої економічної ситуації

5)      Не варто бентежитись приватним центрам, що заробляють на ургентних випадках. Коли людина потрапляє у халепу, вона навряд чи буде економити.

6)      Клінікам варто мати хоча б деякий «запас жирка» щоб у разі скрутних часів трішки «перекантоваться».

7)      Деякі інвестиційні проекти в сфері приватної медицини  вже відкладено

Чим можна зайнятись під час кризи

Як каже Стівен Кові, більшість свого часу ми займаємось терміновими справами  – важливими або неважливими. І дуже рідко нам вдається зайнятись  важливими, але не терміновими справами.  Ми кудись поспішаємо, відповідаємо на листи, на дзвінки, спілкуємось з клієнтами і вся ця суматоха часто відволікає нас від того, щоб задуматись. Задуматись над тим, куди прямує моя організація, чого я хочу досягти, чи правильно побудована моя організація, можливо варто щось удосконалити. Ефективність  зароджується коли Ви зупиняєтесь  і приділяєте частину свого часу (особливо якщо Ви керівник) важливим і нетерміновим справам. В ситуації зменшення попиту на Ваші послуги саме час зробити  аналіз своєї організації, організувати внутрішні зустрічі та вдосконалити процеси.

Інша робота, якою можна зайнятись – це підготовка нових проектів і навчання, в тому числі самонавчання.  В умовах коли «все кіпить» і «буяє» немає коли підготувати підґрунтя для нових проектів, по інерції люди займаються тим, що їм приносить гроші зараз.

Під час спаду, можливо Ви будете «недовантажені», і у Вас знайдеться час подумати про нові проекти або повчитись, адже  криза не вічна, колись буде зростання, а Ви вже готові вступити в бій, бо Ви не зітхали що все дуже погано, а готувались, вчились, спілкувались, знайомились з людьми. І як тільки настане весна, ви збиратимете врожай, спочатку квіточки, а потім ягідки.

---

[1] Дослідження споживчих настроїв в Україні, спільного проекту компанії GfK Ukraine і Міжнародного центру перспективних досліджень

[2] Другий етап дослідження «Пульс кризи» проводився Інститутом Горшеніна методом телефонного опитування з 5 по 10 листопада 2008 року в 25 обласних центрах України, містах Києві та Севастополі. Всього, згідно випадкової вибірки, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 1000 респондентів,  які репрезентують доросле населення віком від 18 років. Квотами у вибірці були: вік, стать і область, в якій мешкає респондент. Похибка репрезентативності щодо об’єкту дослідження не перевищує +/- 3,4%. Перший етап дослідження «Пульс кризи» проводився з 22 по 25 жовтня 2008 року.