Бізнес в медицині
В Україні медицина є бюджетна і приватна. На сьогоднішній день потуги створити страхову медицину не увінчались великим успіхом. Як правило страхуються тільки ті люди, які мають ті чи інші проблеми із здоров’ям, тому страхові компанії або банкрутують, або не можуть в повній мірі виплатити страхові відшкодування. Про “меркантильні” інтереси медперсоналу уже не йдеться, тому медики від бюджету отримують зарплату, яка в перерахунку на членів сім’ї лежить далеко за межою бідності, а страхова медицина про додаткову оплату праці медиків навіть не думає. Оскільки “спасіння потопаючого – справа рук самого потопаючого”, медики рятуються, як можуть. Дехто отримує від “вдячних” пацієнтів гонорар, який чомусь називають “взяткою”, дехто більш рішучий йде працювати або “підпрацьовувати” в приватні структури, чим викликає вороже відношення “братів по цеху”, що не мають сміливості працювати приватно.
Медпрацівники додатково можуть отримати дивіденди, беручи участь в аптечному бізнесі або мережевому маркетингу.
Оптимальним в аптечному бізнесі для лікарів є їх безпосередня фінансова участь в створенні аптеки чи аптечного кіоску, коли вмілий і раціональний підбір препаратів дозволяє такій аптеці зменшити втрати, пов’язані з простроченням терміну зберігання препаратів і відповідно отримати більші прибутки. Декому з лікарів аптекарями запропонована винагорода за “іменні” рецепти. Рано чи пізно про це стає відомо пацієнтам, що призводить до не зовсім приємних відгуків населення про медиків…..
Що ж тоді робити “голим, босим, без чобіт” медпрацівникам, які посилено рекламують фармацевтичних монстрів або чужий аптечний бізнес ???
На щастя розвелось мережевих компаній до “кольору та вибору”, що в більшості випадків мають досить непогану продукцію, якій часто, на жаль, приписують унікальні властивості. Тому таким компаніям і лікарям є про що “поговорити”. Працюючи таким чином, лікар має можливість реалізувати свої знання і отримати за це, в деяких випадках, значну матеріальну винагороду. Компанія теж в виграші – отримує дипломованого консультанта своєї продукції, не вклавши в освіту лікаря ні копійки. Правда є серйозні компанії, що проводять лікарські конференції, де медики можуть поділитись своїм досвідом в ефективності тих чи інших препаратів певного виробника.
Проте є суттєве “але” – вступивши в мережеву компанію, лікар втрачає можливість популяризувати свій досвід, пов’язаний з застосуванням тих чи інших засобів чи методик. Закони конкуренції жорсткі і вимагають не рекламувати продукцію інших компаній чи інші методики, якими б хорошими вони не були. Проте слід зазначити, що не існує в світі жодної мережевої компанії з продукцією якої можна було б вирішити всі проблеми, з якими пацієнти до нас звертаються. Панацея (дочка Ескулапа) – ще бродить світом і шукає свій еліксир.
Доля надала нам можливість надіти білі халати, які мали б відображати чистоту душі медпрацівника. Кому, як не лікарю, страждущий розкриває свою душу, шукаючи допомоги і поради! А що часто отримує взамін? Щирість, співучасливість, розуміння? В очах лікаря хворий часто читає: “поміг би я тобі, але що мені з того буде?” Тому і втікають пацієнти до різного роду цілителів та представників “мережевої індустрії здоров’я” – бо там до їхніх проблем ставляться більш уважно, ще і гроші заробити пропонують.
Чому не дозволити медикам в поліклініках відкрити платні кабінети профілактики та реабілітації, де лікарі закладу в позаробочий час мали б можливість ознайомити пацієнтів з високоефективними профілактичними засобами та методиками, залучуючи населення до культури здорового способу життя? Пацієнти самі вирішать, чи підходить їм та чи інша продукція для оздоровлення, а медики не будуть вступати в безпосередні грошові відносини з пацієнтами, в той же час отримуючи додаткові засоби існування для своїх сімей !
Але тут вступає в бій “важка артилерія” – чиновники від бюджетної медицини, заангажовані фармацевтичними монстрами. І ніхто, починаючи від глави держави і закінчуючи найменшим “клерком” МОЗ України, з висоти свого набитого делікатесами кишківника, не хоче думати про напівголодні родини медпрацівників саме бюджетної сфери.
Які найбільші вороги здоров”я людей? Відсутність віри в результати лікування і скупість. Ні фармацевтичним компаніям, ні чиновникам від медицини не потрібне здорове населення! Одні через свою скупість хочуть “підсадити” на свої препарати все людство – щоб здерти більше грошей. Другі, через свою скупість, не хочуть донести до населення правдиву інформацію про побічну дію більшості препаратів. Тому що вони втратять доступ до “корита” від фармацевтичного бізнесу, а через свою правдивість можуть втратити своє “нагріте” місце! Самі ж хворі, через свою скупість, не хочуть платити за інформацію про збереження своє здоров’я, перекладають те, що мають робити самі, на плечі медпрацівників – і в результаті: “Скупий платить двічі…” Для лінивого і скупого пацієнта завжди найдеться винуватий – лікар, саме той, хто щиро захотів допомогти страждущому… “Чужими руками добре жар загрібати, а непотріб –розгрібати.” Ото ж то ми часто маємо, коли “вдячний” пацієнт, не переклавши на плечі лікаря свій мішок лайна, просто витрясає його на голови всім медпрацівникам!
Я вважаю, що ми повинні, в силу своїх функціональних обов’язків, допомогти хворому розібратися в причинах його проблем, вказати шлях до зцілення. Звичайно, це є важка робота і вона має гідно оплачуватись. Я не говорю про термінальні стани, коли треба не проводити “душеспасінні ” розмови – а просто рятувати життя людині. Але після оперативного лікування чи інтенсивної терапії прийде або морг, або реабілітаційний період. Ми, лікарі, через нашу скупість (потратити час на “пусті” балачки), випускаємо хворого з “поля зору” – навіщо напружуватись безплатно, припече – сам прибіжить. А пацієнт, через свою скупість – не хоче платити за інформацію про повну реабілітацію свого здоров’я, та тратити на це свій час.
Я закликаю проявити щедрість – дайте хоч трошки інформації пацієнту і дайте йому вибір: чи платити за збереження свого здоров’я, чи проявити по відношенню до себе і свого консультанта СКУПІСТЬ і чекати коли знов “припече”!
Лікарі, станьте цілителями і організаторами оздоровлення – і тоді вдячні пацієнти достойно оцінять ваші старання!
Loading ...
Myroslava пише:
Володимире,
Не зовсім зрозуміло що Ви маєте на увазі коли кажете про «профілактичні кабінети де лікарі закладу в позаробочий час мали б можливість ознайомити пацієнтів з високоефективними профілактичними засобами та методиками» яку «продукцію» ви маєте на увазі?
Не зовсім згідна про страхові компанії. Наразі страхується переважно найбільш працездатне, активне населення, яке хворіє менше за «пересічного» українця. Це переважно жителі міст, зокрема, працівники успішних компаній, які пропонують соціальні пакети і в тому числі, страхування здоров’я. Страхові компанії дуже непогано жили (принаймні до кризи), деякі відкривали свої клініки.
Стосовно того, що лікування сьогодні означає «пропіть курс препарата» – згідна на 100% . В мене особисто складається таке враження що окрім «глотання таблеток» інші методи лікування просто відстуні. В мене вдома назбиралась чималенька торбинка лікарських препаратів, які я за рекомендацією лікарів купила, а потім передумала пити… або недопила…..але це вже інше питання про небажання пацієнтів слідувати рецепту лікарів, чи може спрацьовує інстинкт самозбереження…
Chief пише:
\\\а страхова медицина про додаткову оплату праці медиків навіть не думає.///
Мабуть, ту малося на увазі не страхова медицина, а страва компанія? [b]![/b]
Chief пише:
\\\Я вважаю, що ми повинні, в силу своїх функціональних обов’язків, допомогти хворому розібратися в причинах його проблем, вказати шлях до зцілення.
Звичайно, це є важка робота і вона має гідно оплачуватись.///
Для сили своїх функціональних обов’язків, у вас повинна бути сила фінансового зацікавлення не у хворому клієнті а у здоровому. Для реалізації цієї умови потрібно відмовитись від отримання коштів за процедуру, чи проведений час на робочому місці, бо це ставить хворобу людини на місце зацікавлення для (=) лікар + фармацевт + чиновник.
Це є СИСТЕМОТВОРЧА умова вищого порядку, яка робить усе погане, що ви вище описали, з чим бореться усе людство, того не помічаючи, за допомогою – виховання, норм, правил, законів, контролерів, перевірками, тощо, тим самим роблячи собі слонячу послугу – безперервно підвищуючи цією боротьбою собі ціну лікування.
Ці ДОІСТОРИЧНІ методи вже давно застаріли, на державному рівні цими методами можна було боротись з “травником одинаком”, з одною клінікою що є лише одна у приватника…
У той час коли бюджет мережі фармкомпаній чи клінік перевищує бюджет деяких держав, ця модель стриМування вже не діє. У цих умовах фармацевтичний бізнес може купити усіх чиновників загалом, і мати з цього прибуток, бо вони будуть працювати на того хто більше платить, а не на виконання своїх обов’язків, теж саме й з платними клініками що отримують прибуток з хворого населення.
Подальші намагання втримати таку модель відносин, приведе людство до самознищення.
Знаєте як працює живий організм? – коли він проходить точку неповернення, падаючи з 10 поверху – якби тіло не звивалось, якби воно не розуміло – що потрібно зробити, воно вже не може нічого зробити проти того, чого прагне система відносин вищого порядку – виконуючи дію закону гравітації…
Коли закон вищого порядку захоплює УСЮ систему, в нашому випадку медична галузь, під впливом тяжіння зацікавленості у хворому клієнті, де вага всієї системи вже переважає над застарілими засобами втримування… ми потроху, з прискоренням, наближаємось до обриву – до точки неповернення.
Щоби відвернути неминучу катастрофу потрібно шукати інші методи стриМування, що не розвивались вже декілька сторіч, на противагу медичному бізнесу, що розвивався усі ці роки, і вже переважає застарілу протидію стримування.
– Як це зробити? – Дуже просто! Як рабовласники зробили щоб їх раби не розбігались – вони дали їм волю, і тепер раби бігають між рабовласниками за власним бажанням, і до нині. Тобто рабовласники знайшли рецепт зацікавленості для рабів (повернення вектору зацікавленості рабів у потрібному рабовласнику напрямку) – фіксована зарплата, що дорівнює колишнім загальним витратам на примусове утримання, й забезпечення їх працездатності. Отже раби почали самі виконувати усі забаганки рабовласників, щодо праці, зі своєї ініціативи, що навіть здешевило витрати й трохи підвищило продуктивність праці. А людство сприйнявши це за прогресивний та єдино можливий рецепт оплати праці, перенесло рабство й у державну систему…, й дивується корупції й безвідповідальності, але це тема іншої дискусії.
Усі наші проблеми від того, що інтереси тих хто втримує працюючих, і тих хто відпрацьовує своє утримання, є ПРОТИЛЕЖНО НАПРАВЛЕНІ, відповідно до усіх нині діючих моделей фінансування:
– ті хто утримують медичну галузь – клієнти – хочуть бути здоровими
– ті хто обслуговує клієнтів – медицина – хоче щоб їх клієнти-утримувачі були хворими
– при бюджетному фінансуванні зацікавленість медицини переходить на рівень махінацій з статистикою й байдужості до клієнтів. Так само як і зацікавленість клієнтів, до сплати податків на утримання своїх утриманців-медиків.
Отже, зрозумівши метод суспільного системотворення, потрібно почати його використовувати, й не тільки для медичної галузі. Так само, потрібно зробити умови, щоб медична галузь виконувала зі своєї ініціативи те, що від неї зараз вимагається робити примусово – через контролерів, норми, правила, закони, стандарти, …, .., – для цього потрібно звільнити медицину з примусових робіт та примусової якості цих робіт – звільнити з рабства, зробити медицину зацікавленою у тому самому напрямку що й їх клієнти-утримувачі.
Переходячи у практичну площину – медичні заклади мають ставати страховими, без участі окремих страхових компаній (сторонніх бюджетів), у стосунках з клієнтом-утримувачем.
Тоді вже не фармацевтичні компанії будуть будувати свої клініки для продажу МОЖЛИВО добре проконтрольованого виробництва, а навпаки – клініки будуть будувати свої фармацевтичні фабрики, які не буде потреби контролювати. Що поверне вектор устремління системи – вектор гравітації зацікавленості – від обриву у протилежному напрямку, спочатку медиків а потім і фармацевтів а за ними й усіх чиновників.
Детальніше – по пунктам та з ілюстраціями, пропозицію можна розглянути на зазначеному нижче форумі, та при бажанні зручно дискутувати.
http://www.privatmed.in.ua/viewtopic.php?t=396