<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
		>
<channel>
	<title>Коментарі до Етична медична математика</title>
	<atom:link href="http://healthcare.management.com.ua/2008/11/27/etychna-medychna-matematyka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://healthcare.management.com.ua/2008/11/27/etychna-medychna-matematyka/</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Wed, 17 Mar 2010 22:24:05 +0200</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.8</generator>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
		<item>
		<title>Від: павло ковтонюк</title>
		<link>http://healthcare.management.com.ua/2008/11/27/etychna-medychna-matematyka/comment-page-1/#comment-2306</link>
		<dc:creator>павло ковтонюк</dc:creator>
		<pubDate>Sat, 29 Nov 2008 13:35:12 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://healthcare.management.com.ua/?p=249#comment-2306</guid>
		<description>=)
Ну, воно то так, але ж завжди існуватимуть хвороби. Віруси, рак, травми... 
І от випадок - є палата, там 3 хворих з переломами хребта. Усім треба операції. Шанси вижити у одного - 10%, операція надзвичайно дорога. У інших шанси набагато вищі, але якщо зробити операцію першому - невідомо чи залишаться на них кошти. 
Все зрозуміло, якщо кожен оплачує лікування сам. А що робити, коли це робить держава? Всі троє - однакові платники податків. Тобто перед державою рівні.
Що робити? Хоронити першого і максимально лікувати інших? Чи іти до останнього з першим, і робити все що можна для двох?</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>=)<br />
Ну, воно то так, але ж завжди існуватимуть хвороби. Віруси, рак, травми&#8230;<br />
І от випадок &#8211; є палата, там 3 хворих з переломами хребта. Усім треба операції. Шанси вижити у одного &#8211; 10%, операція надзвичайно дорога. У інших шанси набагато вищі, але якщо зробити операцію першому &#8211; невідомо чи залишаться на них кошти.<br />
Все зрозуміло, якщо кожен оплачує лікування сам. А що робити, коли це робить держава? Всі троє &#8211; однакові платники податків. Тобто перед державою рівні.<br />
Що робити? Хоронити першого і максимально лікувати інших? Чи іти до останнього з першим, і робити все що можна для двох?</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>Від: Myroslava</title>
		<link>http://healthcare.management.com.ua/2008/11/27/etychna-medychna-matematyka/comment-page-1/#comment-2292</link>
		<dc:creator>Myroslava</dc:creator>
		<pubDate>Fri, 28 Nov 2008 08:31:18 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://healthcare.management.com.ua/?p=249#comment-2292</guid>
		<description>Обмежені ресурси завжди призводять до дилеми вибору і відмови. Макрорівень  (державний рівень) не розглядає окремі випадки, а визначає вигоди для «середньостатистичного» «пересічного» громадянина і це , на мою думку, правильно. 
Але  важливим елементом є правильно визначити і зробити аналіз витрат – ефективності – вигоди, з урахуванням можливих змін у майбутньому. Я не спеціаліст з політики фінансування в охороні здоров’я, але читала про те, що «вумні» епідеміологи давно прорахували, що для того самого «середньостатистичного» найкращим для здоров’я є профілактичні заходи, особливо враховуючи «хронічний профіль» теперішніх і майбутніх пацієнтів. 
Якщо вдатись в майже філософське розуміння побудови здоров’я людини, ми маємо говорити не про медицину, а про спорт, психологію, відносини у сімї, освіту, соціально – економічні умови для людини і спрямовувати кошти в ці немедичні сфери. 

Отже, всі на спортмайданчик! Фізкульпрівєт! :)</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>Обмежені ресурси завжди призводять до дилеми вибору і відмови. Макрорівень  (державний рівень) не розглядає окремі випадки, а визначає вигоди для «середньостатистичного» «пересічного» громадянина і це , на мою думку, правильно.<br />
Але  важливим елементом є правильно визначити і зробити аналіз витрат – ефективності – вигоди, з урахуванням можливих змін у майбутньому. Я не спеціаліст з політики фінансування в охороні здоров’я, але читала про те, що «вумні» епідеміологи давно прорахували, що для того самого «середньостатистичного» найкращим для здоров’я є профілактичні заходи, особливо враховуючи «хронічний профіль» теперішніх і майбутніх пацієнтів.<br />
Якщо вдатись в майже філософське розуміння побудови здоров’я людини, ми маємо говорити не про медицину, а про спорт, психологію, відносини у сімї, освіту, соціально – економічні умови для людини і спрямовувати кошти в ці немедичні сфери. </p>
<p>Отже, всі на спортмайданчик! Фізкульпрівєт! <img src='http://healthcare.management.com.ua/wp-includes/images/smilies/icon_smile.gif' alt=':)' class='wp-smiley' /> </p>
]]></content:encoded>
	</item>
</channel>
</rss>
