Коментарі до Неможливий трикутник

Від: павло ковтонюк

павло ковтонюк — Thu, 20 Nov 2008 14:00:47 +0000

В проектах організаційної трансформації, наприклад, дуже часто вирішальною є не модель організації як воно є сьогодні (т.зв. модель “as is”). Буває так усе запущено, що цю модель часто просто неможливо побудувати без літри горілки. Тому і починати не варто.
А головну роль грає якісна модель “як має бути” (модель “to be”). І дуже часто варто не ламати мізки над тим, в якому свинарнику ми зараз, а намалювати майбутню модель і почати рухатися до неї. І чим простіша вона буде, тим краще.
В Україні варто почати з простенького трикутничка. Чітко визначити, щоб в кожній з вершин були різні суб’єкти, і що будуть означати сторони. І – вперед. Знаєте, який це буде для нас прорив!

Від: Sanosa

Sanosa — Thu, 20 Nov 2008 12:22:46 +0000

З геометричної точки зору, описана модель – це рівносторонній трикутник. В якому: кожна вершина – це суб’єкт взаємовідносин; сторони трикутника – це письмово оформлені принципи взаємовідносин у формі договору/контракту. Паралельно з цим існують закони геометрії, теореми, аксіоми і т.п. Саме ці теореми та аксіоми є «регуляторами» математичної науки. Вони є фундаментом математики/геометрії.
Що ми маємо у нашому прикладі з охороною здоров’я? Чи маємо ми хоч одну чітко визначену вершину трикутника? Якщо маємо, то їх кількість точно не три. На сьогоднішній момент, в охороні здоров’я ми маємо явно геометричну фігуру відмінну від трикутника. Чи маємо ми сторони цієї геометричної фігури? Ні. За винятком окремих пілотних регіонів з впровадження контрактування. Чи маємо ми закони геометрії, що здатні уніфікувати та регулювати хоча б щось?
Який у нас вихід і що робити далі? Я не знаю. Об’єктивно у нас два шляхи. Або приводити весь хаос до наведеної моделі рівностороннього трикутника взаємовідносин і вчити закони геометрії. Або видумувати українські закони геометрії, щоб описати принципи існування особливої української аморфної квазі геометричної фігури.
Якщо ж повернутись до порівняння з банківською системою, то цей трикутник буде швидше дном піраміди. Вершиною якої є Центральний банк. Точками її основи – “клієнт-замовник-надавач”. Плюс різні закони про банківську діяльність і т.п. Чим не «банківська геометрія»?
Особисто мені, не подобається варіант трикутної моделі для охорони здоров’я. Поруч з тим, мені не хочеться видумувати українських законів геометрії.

Від: Leonid Voloshenko

Leonid Voloshenko — Wed, 19 Nov 2008 20:01:35 +0000

Чи можна розмістити на трикутнику трохи відмінні три сторони відносин? А саме:
1. пацієнт, що є одночасно клієнтом страхового фонду(фондів) та провайдера;
2. провайдер медичних послуг;
3. замовник (це страховий фонд, що не тільки сплачує, але також нормує медичні послуги і переглядає тарифи для кожного фінансового року).

Можна додати, що страхові фонди в багатьох країнах виконують, зазвичай, деякі регулюючи функції, наприклад акредитацію лікувальних закладів. Відомо, що наш МОЗ у свій час почав акредитацію ЛПЗ в очікуванні введення страхової медицини. Цього не сталося, проте акредитацію залишили, не зважаючи на те, що вона не виявляє свій повний потенціал у відсутності повноцінного замовника (страхового фонду).