<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
		>
<channel>
	<title>Коментарі до Старіння і страхування: хто кого?</title>
	<atom:link href="http://healthcare.management.com.ua/2008/10/01/starinnya-i-strahuvannya-hto-koho/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://healthcare.management.com.ua/2008/10/01/starinnya-i-strahuvannya-hto-koho/</link>
	<description></description>
	<lastBuildDate>Thu, 18 Mar 2010 15:19:53 +0200</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.8</generator>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
		<item>
		<title>Від: Leonid Voloshenko</title>
		<link>http://healthcare.management.com.ua/2008/10/01/starinnya-i-strahuvannya-hto-koho/comment-page-1/#comment-1132</link>
		<dc:creator>Leonid Voloshenko</dc:creator>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2008 18:38:33 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://healthcare.management.com.ua/?p=154#comment-1132</guid>
		<description>Мені дуже подобаються намагання відшукати принципово нові підходи до дизайну систем охорони здоров&#039;я – такі, що навіть не обговорюються зараз розробниками реформ. В фаховому переліку лікарів є санологи. Санологія на відміну від патології - це наука про одужання (не захворювання!) та збереження здоров&#039;я. Для санологів ніхто чомусь не шукає місця в реформованій системі. Але все ж таки треба віддати належне: дехто частково покладає функції синологів на сімейних лікарів.</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>Мені дуже подобаються намагання відшукати принципово нові підходи до дизайну систем охорони здоров&#8217;я – такі, що навіть не обговорюються зараз розробниками реформ. В фаховому переліку лікарів є санологи. Санологія на відміну від патології &#8211; це наука про одужання (не захворювання!) та збереження здоров&#8217;я. Для санологів ніхто чомусь не шукає місця в реформованій системі. Але все ж таки треба віддати належне: дехто частково покладає функції синологів на сімейних лікарів.</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>Від: павло ковтонюк</title>
		<link>http://healthcare.management.com.ua/2008/10/01/starinnya-i-strahuvannya-hto-koho/comment-page-1/#comment-1125</link>
		<dc:creator>павло ковтонюк</dc:creator>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2008 11:09:02 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://healthcare.management.com.ua/?p=154#comment-1125</guid>
		<description>Дякую за гарні коментарі.
&quot;Новий універсалізм&quot; - дуже гарна ідея, але мені здається, також не вирішить проблеми, адже знаходиться в тій само старій системі координат - фрагментації роботи з медичним станом на послуги, і визначення їх набору. 
Не хочу здаватися великим розумником, але мені здається, що в системах охорони здоров&#039;я повинно народитися щось принципово нове. Такий спосіб надання, допомоги, який буде будуватися навколо індивідуального здоров&#039;я людини із усіма, як гарно зазначила Оля, &quot;сочетанными/комплексными&quot; хворобами.
Фактично, людське здоров&#039;я і людські хвороби не є епізодами, а є процесами, що ідуть паралельно або перетікають одне в інше. Можливо, вихід у тому, щоб лікарі будували роботу навколо цих процесів, а не окремих епізодів, які сьогодні лікар бачить під час прийому.</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>Дякую за гарні коментарі.<br />
&#8220;Новий універсалізм&#8221; &#8211; дуже гарна ідея, але мені здається, також не вирішить проблеми, адже знаходиться в тій само старій системі координат &#8211; фрагментації роботи з медичним станом на послуги, і визначення їх набору.<br />
Не хочу здаватися великим розумником, але мені здається, що в системах охорони здоров&#8217;я повинно народитися щось принципово нове. Такий спосіб надання, допомоги, який буде будуватися навколо індивідуального здоров&#8217;я людини із усіма, як гарно зазначила Оля, &#8220;сочетанными/комплексными&#8221; хворобами.<br />
Фактично, людське здоров&#8217;я і людські хвороби не є епізодами, а є процесами, що ідуть паралельно або перетікають одне в інше. Можливо, вихід у тому, щоб лікарі будували роботу навколо цих процесів, а не окремих епізодів, які сьогодні лікар бачить під час прийому.</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>Від: yolga</title>
		<link>http://healthcare.management.com.ua/2008/10/01/starinnya-i-strahuvannya-hto-koho/comment-page-1/#comment-1103</link>
		<dc:creator>yolga</dc:creator>
		<pubDate>Sun, 05 Oct 2008 17:04:40 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://healthcare.management.com.ua/?p=154#comment-1103</guid>
		<description>При планировании адекватной модели страховой медицины, которую ты очень понятно расшифровал, всплывает и ряд других актуальных причин влияющих на все возрастающий уровень расходов в Здравоохранении помимо старения населения. Эти проблемы так же актуальны в планировании и построении Украинкой системы здравоохранения и они же! развиваются с подобными тенденциями и в других развитых странах, которые провоцируют возникновение ситуаций кризиса с одинаковыми характеристиками вне зависимости от страны. 
Основные из них, которые можно сгруппировать в блоки:
•	Демографические причины, которые, как и ты указываешь, старение населения и накопление факторов риска в популяции;
•	 Социально-политическое давление, направленное на преодоление неравенства в потреблении продуктов ЗдХр;
•	Культурологический фактор – увеличение ожиданий от ЗдХр и увеличенния доступа до информации;
•	Недостаточные рыночные отношения  внутри системы ЗдХр., которые могли бы покрывать потребности в ЗдХр.
Безусловно, что старение популяции является одним из значительных причин возрастания уровня расходов и стоимости ЗдХр и потенциально может явиться непосильными для становления страховой системы ЗдХр. Но не сам факт увеличения возраста популяции, а соотношение (ratio) работающего, т.е. трудоспособного к нетрудоспособному населению. Это очевидно, что пожилое население требует все большее и большее количество медицинского сервиса и медицинской помощи, но отмечается возрастание стоимости услуг,  расходов per capita так же среди  и  всех других возрастных групп. И как ты уже и отмечал идет накопление хронических и сочетанных/комплексных заболеваний в популяции. Например, ожирение у подростков может повлечь за собой раннюю артериальную гипертензию, сахарный диабет, метаболический синдром, поликистоз яичников и др. заболевания «накапливающиеся» в одном организме. Следует так же помнить о возрастающем количестве алкогольной зависимости среди молодого и зрелого групп населения. 
Так что действительно очень сомнительно, что новые модели системы страховой медицины на Украине смогут «вытянуть» все возрастающие и возрастающие расходы, улучшив ситуацию в доступности и цене и качестве оказания медицинской помощи украинскому человеку.</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>При планировании адекватной модели страховой медицины, которую ты очень понятно расшифровал, всплывает и ряд других актуальных причин влияющих на все возрастающий уровень расходов в Здравоохранении помимо старения населения. Эти проблемы так же актуальны в планировании и построении Украинкой системы здравоохранения и они же! развиваются с подобными тенденциями и в других развитых странах, которые провоцируют возникновение ситуаций кризиса с одинаковыми характеристиками вне зависимости от страны.<br />
Основные из них, которые можно сгруппировать в блоки:<br />
•	Демографические причины, которые, как и ты указываешь, старение населения и накопление факторов риска в популяции;<br />
•	 Социально-политическое давление, направленное на преодоление неравенства в потреблении продуктов ЗдХр;<br />
•	Культурологический фактор – увеличение ожиданий от ЗдХр и увеличенния доступа до информации;<br />
•	Недостаточные рыночные отношения  внутри системы ЗдХр., которые могли бы покрывать потребности в ЗдХр.<br />
Безусловно, что старение популяции является одним из значительных причин возрастания уровня расходов и стоимости ЗдХр и потенциально может явиться непосильными для становления страховой системы ЗдХр. Но не сам факт увеличения возраста популяции, а соотношение (ratio) работающего, т.е. трудоспособного к нетрудоспособному населению. Это очевидно, что пожилое население требует все большее и большее количество медицинского сервиса и медицинской помощи, но отмечается возрастание стоимости услуг,  расходов per capita так же среди  и  всех других возрастных групп. И как ты уже и отмечал идет накопление хронических и сочетанных/комплексных заболеваний в популяции. Например, ожирение у подростков может повлечь за собой раннюю артериальную гипертензию, сахарный диабет, метаболический синдром, поликистоз яичников и др. заболевания «накапливающиеся» в одном организме. Следует так же помнить о возрастающем количестве алкогольной зависимости среди молодого и зрелого групп населения.<br />
Так что действительно очень сомнительно, что новые модели системы страховой медицины на Украине смогут «вытянуть» все возрастающие и возрастающие расходы, улучшив ситуацию в доступности и цене и качестве оказания медицинской помощи украинскому человеку.</p>
]]></content:encoded>
	</item>
	<item>
		<title>Від: Leonid Voloshenko</title>
		<link>http://healthcare.management.com.ua/2008/10/01/starinnya-i-strahuvannya-hto-koho/comment-page-1/#comment-995</link>
		<dc:creator>Leonid Voloshenko</dc:creator>
		<pubDate>Wed, 01 Oct 2008 17:24:23 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://healthcare.management.com.ua/?p=154#comment-995</guid>
		<description>Побоювання, висловлені в статті щодо моделі страхування, цілком виправдані. Адже в Україні існує демографічний розрив, який призводить до зменшення питомої ваги молодого населення та стрімкого старіння населення. Ця проблема актуальна не лише для нашої країни. Тому європейські країни шукають виходу і знаходять. Перший механізм – це інвестування соціальних відрахувань у інвестиційні фонди. До речі, за таким сценарієм в Україні відбувається пенсійна реформа. Таким чином, на пенсіонерів працюють не тільки гроші дітей, а також їх власні гроші, вкладені в інвестиційні фонди. По-друге, європейські країни роблять все можливе аби продовжите активне життя людей похилого віку (“healthy aging” за визначенням ВООЗ) . Свідченням цього є день людей похилого віку, що ми також щойно відзначали (формально!). Наступний механізм – це «новий універсалізм», проголошений ВООЗ. Держава визначає базовий пакет медичних послуг, що надається безкоштовно за рахунок страхових фондів. Пакет послуг, в який входять ессенціальні послуги, надається безкоштовно, а все понад – за кошти громадян.
В нас (у Верховній Раді) так багато законопроектів про загальнообов&#039;язкове медичне страхування, що я вже загубився, яки з них використовують (і який) світовий досвід.</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>Побоювання, висловлені в статті щодо моделі страхування, цілком виправдані. Адже в Україні існує демографічний розрив, який призводить до зменшення питомої ваги молодого населення та стрімкого старіння населення. Ця проблема актуальна не лише для нашої країни. Тому європейські країни шукають виходу і знаходять. Перший механізм – це інвестування соціальних відрахувань у інвестиційні фонди. До речі, за таким сценарієм в Україні відбувається пенсійна реформа. Таким чином, на пенсіонерів працюють не тільки гроші дітей, а також їх власні гроші, вкладені в інвестиційні фонди. По-друге, європейські країни роблять все можливе аби продовжите активне життя людей похилого віку (“healthy aging” за визначенням ВООЗ) . Свідченням цього є день людей похилого віку, що ми також щойно відзначали (формально!). Наступний механізм – це «новий універсалізм», проголошений ВООЗ. Держава визначає базовий пакет медичних послуг, що надається безкоштовно за рахунок страхових фондів. Пакет послуг, в який входять ессенціальні послуги, надається безкоштовно, а все понад – за кошти громадян.<br />
В нас (у Верховній Раді) так багато законопроектів про загальнообов&#8217;язкове медичне страхування, що я вже загубився, яки з них використовують (і який) світовий досвід.</p>
]]></content:encoded>
	</item>
</channel>
</rss>
