Коментарі до Соціальна віповідальність лікаря – 2. Про шкоду від крайнощів

Від: Anna lyba

Anna lyba — Tue, 30 Sep 2008 07:39:20 +0000

Стосовно кола впливу, цілком погоджуюсь з Мирославою. Та на мій погляд ми зазвичай недооцінюємо коло свого впливу на суспільство, на відміну від тих бабуль що облагороджують територію, в колл-центр телефонують…
Добросовісне виконання своєї роботи – це справжній професіоналізм… І це не є соціальною відповідальністю… це лише її складова.
Робота – це лише 8-10 годин нашого життя в день, дім та сімя – до 10 годин (зі сном)… І ми всі опускаємо “транзитну зону”, там де ми в дорозі на роботу чи додому. В транспорті, в магазині, на вулиці… Саме там де ми знаходимося в соціумі, але обовязок роботи чи сімї нас не сковує.
Я часто задаю собі питання, що я сьогодні зробила доброго для інших? І що могла зробити та не зробила.
Адже суспільство часто посилає мені людей, які мене протягом життя підтримували і підтримують… які простягали мені руку допомоги і яких я бачила вперше і востаннє. Іноді добре слово у певній ситуації – творить чудеса, дає сили.
А стосовно роботи та професіоналізму – це навіть не має обговорюватись. Якісне виконання роботи приносить задоволення будь-якій психічно-нормальній особистості.

Від: Myroslava

Myroslava — Fri, 26 Sep 2008 09:13:31 +0000

Моя думка така:
1) Є таке прекрасне правило, з книги «7 навиків високоефективних людей». Про «коло впливу» і «коло турбот». Основна ідея полягає в тому, що якщо ви не маєте впливу на ситуацію, вам не варто її обговорювати, обмусолювати і тд і взагалі витрачати свою енергію на ці питання. Краще цю енергію спрямувати на те, що ви реально можете покращити. Адже ж Ви один, і сил у вас обмежена кількість. Є люди, у яких дуже велике коло турбот . Наприклад – бабулі на лавочках, які обговорюють політиків, сусідів і героїв телесеріалів і які реально на ці «цікаві і душетрепечущие» теми вливають хіба що телепатично … А є такі бабулі, які «облагороджують» територію, квіточки саджають, з онуками гуляють,в call-центр Черновецького телефонують – вони займаються своїм колом впливу,тим самим збільшуючи його і погодьтесь, такі люди несуть більше добра в світ. Так само і в соціальній відповідальності. Будьте відповідальними в своєму колі впливу.
2) На моє переконання, будь-яка справа матиме довгостроковий успіх за умов win-win, тобто коли дві сторони мають вигоду, позитив від справи. Соціальна відповідальність за умов win-win приносить позитив обом сторонам. Бути соціально відповідальною компанією ( в зоні свого впливу) є вигідно врешті решт.
3) Повторюся про лікаря. Працювати і служити своєму клієнту є вигідно за будь-яких умов. Праця і служіння “аукнеться” Вам якщо не зараз, то пізніше, але обовязково “аукненться”. Щасти.

Від: Leonid Voloshenko

Leonid Voloshenko — Thu, 25 Sep 2008 19:39:39 +0000

Мені здається, ми дещо спрощуємо, коли кажемо про соціальну відповідальність як просте виконання своїх обов’язків найкращим чином. Бо майже в будь-якому випадку професійної діяльності існують розбіжності або неповне співпадіння інтересів особистих, групових та суспільних.
Візьмемо приклад хімічної компанії Х та менеджера Y. Уявимо, що він належно виконує свою роботу, і компанія досягає успіху. Він отримує фінансові переваги та укріплює свій соціальний статус, робітники також від цього виграють. Але суспільство через забруднення навколишнього середовища може щось втрачати.
Ще більш складний приклад лікаря. Візьмемо той самий приклад з призначенням антибіотиків. Коли перед лікарем стоїть завдання лікувати пацієнта з важкою інфекцією, він, з одного боку, завжди намагається призначити найсильніші антибіотики. Але, з іншого боку, призначаючи їх надто часто, він знижує чутливість патогенних мікроорганізмів до ліків. Таким чином, наступні пацієнти (можна навіть сказати «суспільство в цілому») можуть зітнутись з резистентністю інфекції до ліків. Як в цьому випадку лікар має поводитись?
Інший приклад. Необхідність дотримання лікарської таємниці та необхідність повідомляти про суспільно небезпечні захворювання та підозри на кримінальні травми.

В кожному випадку лікар має зробити вибір, який не далеко завжди можна формалізувати в рядках законів та наказів.

Сказати, що «найкраще виконання своєї роботи, це і є соціальна відповідальність» означає «нічого не сказати». Тобто питання полягає в тому, що вважати за «найкраще виконання свої обов’язків», аби професійна діяльність була соціально відповідальною. Де проходить межа між протилежними інтересами різних груп населення та особистими інтересами лікаря і пацієнта, на якій треба зупинитися? А що вважати інтересами суспільства в цілому? 100%-ве співпадіння інтересів громадян? Або 90? А може 74?

Коли задаєш собі ці питання, ясне поняття «соціальної відповідальності» повільно покидає розум. Але я точно знаю, що якщо його не мати в голові, то лікар не зможе зробити в кожному окремому випадку професійно-відповідальний вибір свого рішення.

Від: AlexanderJ

AlexanderJ — Thu, 25 Sep 2008 18:00:47 +0000

Уважаемый Павло! Вы совершенно правы и вмоем представлении о социальной ответственности. Если человек добросовестно делает свое дело, то он социально ответственен. Только необходимо внести немоного краски в эту картину и обозначить акценты для полнейшего понимания этой простой концепции.
Для счастья всего человечества крайне необходимо наличие большего числа ответственных перед человечеством в своем собственном лице людей. Каждый человек выполняет своей жизнью абсолютно уникальную и важную миссию для человеческого общества вцелом. Каждому человеку выпадает совершенно посильная миссия – один лечит людей, другой метет улицы – каждому по силам, но каждая из человеческих миссий – незаменима. И если человек относится к своему делу как к личной миссии и без ложных мотивов её выполняет – дает обществу то, что может дать, а общество отдает ему все, что может дать взамен через объективную оценку необходимости этой миссии посредством денег – как средством обмена одной общественно полезной функции на другую. То социальная ответственность торжествует и общество гармонично развивается. Нравственность и мораль – это уже бонус, как Вы говорите. И эти бонусы делают нас всех ещё более счастливыми в обществе.