Сьогодні у “Тижні у блогопросторі” поговоримо про правила для лікарів, які допомагають краще розуміти пацієнтів; спеціалізацію лікарень у якості стратегії; неефективність українського підходу до фінансування боротьби з хворобами; важливість лікування людини як цілісної особистості та неправильну орієнтацію фінансування у більшості систем охорони здоров’я.

Новина №5. Газета New York Times у одній із статей порадила лікарям пам’ятати про 6 простих речей, щоб краще розуміти пацієнтів та уникати конфліктів з ними. Усі 6 порад - заклик до лікарів стати на бік пацієнта, побувати на його місці: наприклад, розуміти, що якщо пацієнти звертаються до них, на це є вагома причина; що пацієти не зобов’язані відчувати те, що написано в медичних довідниках, а відчувають те, що вони відчувають; що пацієнтам потрібен чіткий план дій з лікування хвороби тощо.

Новина №4. Блог Our Own System опублікував доволі цікаву позицію щодо статті McKinsey Quarterly про переваги спеціалізації як стратегії для лікарень (цю статтю ми обговорювали і на блозі hm). Автори блогу називають підхід спеціалізації на тому, в чому лікарні найкращі, дещо ідеалістичним через одну головну причину: диспропорцію фінансування та зон прибутковості у охороні здоров’я. Так, кардіологія або онкологія можуть бути прибутковими, а психіатрія - ні. Що ж робити лікарням, які найкращі саме в останній? - запитують автори Our Own System.

Новина №3. Видання “Дзеркало тижня” навело висновки цілого ряду експертів про те, наскільки неефективним є державний підхід до боротьби з туберкульозом - хворобою, про яку в багатьох країнах знають лише з книг. Висновки, як завжди, зводяться до двох головних моментів: не вистачає 1) ефективного менеджменту та 2) профілактики. Але гроші, найвірогідніше, не вкладуть ні у менеджерів, ні у систему громадського здоров’я. Швидше за все, чекаємо ще кількох нових лікарень з “надсучасним” китайським обладнанням, на якому ті ж самі лікарі під управлінням тих самих “менеджерів” будуть лікувати ще більшу кількість хворих.

Новина №2. Блог Curing Healthcare опублікував дуже цікаві роздуми про те, яким важливим є підхід до лікування людини як єдиного цілого (а не лише її тіла), і наскільки дорого коштує державам те, що вони цього не роблять. Автор пропонує доволі цікавий хід думок: якби людину лікували цілісно (звертаючи увагу на психічне та соціальне здоров’я), США заощаджували б близько $500 млрд. (!!) на фінансуванні соціальних виплат, боротьбі з бездомністю, системі відбування кримінальних покарань та власне лікуванні психічних захворювань.

Новина №1. На блозі Consumer-Focused Healthcare можна познайомитися з доволі цікавими міркуваннями про те, що охорона здоров’я орієнтована в першу чергу не на здорових, а на хворих людей. Цифри прості: 20% найбільш хворого населення отримує близько 80% витрат на охорону здоров’я. А 1% найбільш хворих людей використовує 35% усіх витрат. Що це означає - не треба лікувати хворих? Ні. Необхідно переорієнтувати систему із боротьби з хворобами на сприяння здоров’ю. Інакше витрати на охорону здоров’я будуть продовжувати зростати й надалі, як це вже відбувається по всьому світі. Причому витрати носять інфляційний характер - вони перевищують зростання цін в інших галузях. Це припиниться тоді, коли держави 1) намагатимуться не заохочувати хвороби великими витратами на них, 2) почнуть витрачати більше на те, щоб формувати кращу епідеміологічну ситуацію, аніж на те, щоб реагувати на її погіршення.