Чиї діти дорожчі?
Охолонувши від емоцій та надлишку натхнення, викликаного вчорашнім дописом Мирослави Муляр “Незручне положення”, сьогодні я вирішив з “холодним професійним розумом” відповісти на питання: скільки в Україні коштує пацієнтові “безоплатна медична допомога”? Маємо свіжий приклад і маємо Інтернет, щоб отримати необхідні дані. А щоб відповідь була нагляднішою, порівняємо вартість медичної допомоги (на прикладі народження дитини) в “безкоштовній” системі України та “капіталістичній” системі США.
Отже, почнімо з “заморських” витрат. На подібних до згаданого вчора форумах американські мами найчастіше називають цифри на народження дитини від 3000$ до 16000$ (середня – 7-8 тис.). Ця сума яка є так званим “hospital bill” – тобто рахунком, який виставляє лікарня страховій компанії. В цю суму входять візити до гінеколога, перебування у лікарні, народження, анестезія, ліки, та консультації педіатра після народження дитини. З цієї суми пацієнти платять лише невелику частину (більшість покриває страхування). На форумі зустрічаються випадки оплати пацієнтом від 5$ (з загального рахунку у 12000$) до 3200$ (з рахунку у 9000$). Якщо у пацієнта немає страхування і він мало заробляє, його обслугує державна програма Medicare. Тоді народження дитини коштуватиме 0$. Якщо у пацієнта немає страховки, і він не може скористатися програмою Medicare (найгірший і не поширений випадок), йому доведеться платити суму із власної кишені, але в такому разі лікарні надають відчутні знижки.
Таким чином, у США витрати з народження дитини для пацієнта складають від 0$ (компенсує держава) до приблизно 7000$ (в найгіршому випадку – коли все потрібно оплачувати самому). Витрати включають: консультації гінеколога до та педіатра після пологів, перебування в лікарні, пологи, послуги анестезіолога, догляд.
Що маємо в Україні? З учорашнього прикладу та слів знайомих можна вивести суму від 300$ до 800$. В середньому – 500$. До суми входить: перебування в лікарні, пологи, догляд. Ледь не забув – за перебування в лікарні, пологи та догляд ми в нашій системі платимо з податків. Тому 500$ – це плата за “нормальні” перебування, пологи та догляд, які ви отримаєте, якщо вам пощастить і ви натрапите на добросовісного лікаря та медперсонал. Знову ледь не забув – ідеться про послуги в державній системі. Якщо ж скористатися офіційною допомогою за свій рахунок, народити дитину обійдеться у 3800$-6000$ (ціни однієї з приватних клінік Києва). Це також за перебування, пологи, догляд.
Отже, в Україні витрати на народження дитини для пацієнта складають від 300$ (в державній системі) до близько 6000$ (якщо оплачувати самому у приватному закладі). Витрати включають: пребування в лікарні, пологи, догляд.
У якості підсумку наведу ще кілька цифр. Середній дохід американської сім’ї на місяць складає приблизно 4000$. Української – 480$. Дохід бідної американської сім’ї на місяць складає 2800$ і за народження дитини вона заплатить 0$ (бо підпадає під програму Medicare). Бідна українська родина має місячний дохід менше 300$ і народити дитину для неї коштуватиме від 300$.
Висновки hm. В абсолютних показниках народження дитини в приватному секторі в Україні наближається за вартістю до американських показників. Народити дитину в українській державній системі дорожче за послуги такої системи в США (Medicare). У відносних показниках справа значно гірша – доходи українців, з яких власне народження дитини і оплачується, приблизно в 10 разів менші за доходи американців. Американська система побудована на приватному страхуванні – гроші, які на нього витрачаються, покривають більшість витрат. Пацієнт платить менше реальної вартості послуг. В Україні система побудована на податках, тому коли ми платимо за народження дитини в державній або приватній лікарні ми витрачаємо більше, ніж з нас беруть у лікарні (ми заплатили податки, які не були витрачені на нас). Виходить, наша безкоштовна охорона здоров’я – дорожча та витратніша для пацієнта, ніж “капіталістична” американська. І це навіть не починаючи розмову про порівняння того, що реально отримує пацієнт на витрачені гроші.
Loading ...
Anna Lyba пише:
Вражена!!! Непогано порахував, молодець. Але щось усередині підказує, що є “оазиси” на вкраїні де люди дійсно ні копійки не платять… бо не мають і копійки… та й “пігмеї” теж там є – лікарі які виконують клятву Гіппократа і рятують людей, незважаючи на їх неплатоспроможність. Все таки місце для дива залишається.
Хоча з іншої сторони, навіть платоспроможним громадянам важко буде вписатись у суму в 300$… особливо це стосується мегаполісів та столиці Києва. Візмемо до уваги, що, без одного приватного, всі роддоми у нас державні… Для того аби туди попасти потрібно стати на облік в державну поліклініку за місцем ПРОПИСКИ (аж ніяк не проживання… перевірено). Можна прикинути, що в Києві проживає у двічі більше ніж зареєстровано… це стосується також корінних Киян… які нажаль не мають коштів аби купити квартиру, а на найманій квартирі їх ніхто не пропише… І до підрахованої Павлом суми, потрібно ще додати всі кошти, які доведеться заплатити за заведення карточки, за кожний прийом та аналіз… сума виходить кругленька… на нову дешевеньку автівку набігає.
Боюсь проблеми у нас не лише з медициною… Я була свідком коли у жінки з трьома дітьми лише у старшої 15 річної було свідоцтво про народження, а у двох малюток їх не було. При досягненні 16 річного віку було проблемно отримати паспорт, бо реєстрації у них не було… Не буду лякати людей і розказувати скільки десятиліть жінка не відвідувала гінеколога… На приватну клініку грошей звичайно небуло, а державна вимагала реєстрації…
То ж доповнюючи Павла, для бідних Українців медична допомога є значно дорожчою аніж для заможних… у них принаймні вибір є, платити чи не платити:(
павло ковтонюк пише:
Дякую за гарний коментар.
). Так само, як і лікарі, які не беруть грошей, або беруть їх лише за позитивний результат. З іншого боку, втішатися такими випадками в жодному разі не можна. Ці лікарі своїми героїчними вчинками виправдовують систему, яка на виправдання не заслуговує.
Я впевнений, що “оази” справді є (навіть знаю деякі
Згоден, що у 300$ в столиці вписатися не вдасться. В дописі я навмисно брав найскромніші підрахунки. Бо навіть вони вражають. До речі, треба звернути увагу, що у США до плати за народження дитини входять і попередні консультації гінеколога (це до питання про систему в лікуванні, про яку вже говорилося на блозі). У нас же держава примусово “надає” людині гінеколога за місцем прописки, і щоб не користуватися його послугами, теж потрібно платити.
Знаходити недоліки в цій системі можна дуже довго. Але висновок, який би я хотів винести з цього полягає в тому, що державну систему потрібно розцінювати не погано і не добре, а просто тверезо. Хочу щоб люди розуміли, що “безкоштовна” медична допомога в нашій країні – це нонсенс. І зараз потрібно думати не про те, як її підлатати загальнообов’язковим страхуванням, а розробляти реальні альтернативи цій системі.
Anna Lyba пише:
100% солідарна!!!
Безкоштовна??? Це дійсно нонсенс в нашій державі…
Підлатати… теж не вийде… бо нагадує латання наших доріг щовесни – не знаєш що краще ямки… чи бугорки, які на них виростають… а між бугорками одразу виникають нові ямки..
А моє святе переконання стосовно страхової медицини полягає в тому: введення загальнообовязкового страхування – не панацея і не лікарство від усіх негод системи…
Це лише один з інструментів, один з напрямків… називайте як завгодно… але це не система…
В нашій країні, в нашій ситемі та в наших підходах до всього загальнообовязкове страхувння матиме такеж виконання і такі ж результати, як це що ми маємо тепер…
Можемо провести таку паралель… Наприклад, якщо ми маємо непрофесійний та незлагоджений оркестр, звучання якого більше нагадує “просто галас”, та від нього болить голова… Подумаючи тверезо ми додамо високопрофесійну “сопілочку” чи “барабан”… Але незважаючи на їх висококласність та мелодійність ми їх не почуємо та не зможемо насолоджуватись звучанням… Вони лише будуть доповнювати наш страхітливий галас.
Макс пише:
Автор молодец
Тарас Жиравецький пише:
Приємно вперше бачити цікаві дані, які нажаль вже є давно відомі економісам і не скоро будуть зрозумілими для лікарів, які звикли до іншої системи рплати праці. Коли б вам довелось зараз запустити проект клініки у Києві зі всіми складовими від оренди чи купівлі землі, нерухомості , системи дозволів, фінансовим менеджементом, компютеризацією, програмним забезпеченням, видатками стабільними (світло, вода, газ і т.д. ) і зарплатою ринковою спеціаліста (неофіційна ціеа за пологи – це мінімум), маркетигом, ви б тоді взнали спарвжню ціну в Україні за пологи ринкову бо ми починаємо жити в ринковій економіці. І як інвестор я гарантую що інвестиції не пішли б у галузь медицини в Україні.