Коментарі до Державне медичне страхування: цікаво тільки для МОЗ

Від: Олег

Олег — Wed, 31 Dec 2008 23:42:41 +0000

Страхова медицина може дуже багато вирішити. Чомусь у цивілізованих країнах воно вирішується, а у нас. як завжди, є купа перешкод, нерозуміння, небажання розуміти страхові механізми, корупція тощо. З деякими кометарями я не згідний. Усе вищезазначене має вирішувати держава. Але хто це буде вирішуати? Наші чиновники? Нонсенс!!! Вони гарно тільки говорять, але напраді продовжують всталяти палки в “колеса”, займатись ДЕРИБАНОМ і т. д.. Їх інтереси як пацієнтів. так і медпраівників не цікавлять, на жаль. І тому маємо те, що маємо. А загалом нічого доброго, бо медицина тримається на плаву виключно за рахунок неформальних відносин, змін немає ніяких, та й перспектив також 00000000000. Якщо так дальше піде, то наслідки будуть не вельми радісні…

Від: павло ковтонюк

павло ковтонюк — Mon, 10 Nov 2008 11:18:57 +0000

Пане Тарасе, Ви говорите саме про те, про що ТРЕБА говорити, але ніхто чомусь не говорить. А саме: “чи потрібна нам страхова модель взагалі?”. У нас всі вирішили (на підставі чого?), що ця модель у нас буде, і зараз усі займаються порівнянням законопроектів.
Мій особистий прогноз – страхова модель (у варіанті нашого міністерства) здатна лише підвищити грошову масу в системі відсотків на 10. І все. Проблему неформальних платежів вона не вирішить. Проблему якості лікування вона не вирішить. Проблему зарплат лікарів – не вирішить. Проблему устаткування закладів – теж не вирішить.
Чому ми тоді так на неї молимося?…

Від: Жиравецький Тарас Миронович

Жиравецький Тарас Миронович — Mon, 10 Nov 2008 08:08:54 +0000

Ми можемо висловлювати безліч варіантів, але ми вже в ринковій економіці, де нажаль як у природі виживає той хто для цього щось робить чи самостійно чи в групі. Якщо діяльність є неефективна треба міняти стиль виживання і праці адаптуючись до об”єктивних викликів ринку. Не може себе система підтримувати вічно на дотаціях пацієнтів лікарям у кишеню. Спочатку має справді бути визначено вартість послуг на даний час і визначено хто за що має платити і відповідати. Ви уявіть що ми живемо у правовій країні і всі пацієнти які дійсно сплачують податки на медицину перестануть кидати у кишеню лікарю хабар, купляти ліки в аптеках без рецептів і засиплять суди позовами про відмову в лікуванні – це буде коллапс, який змусить швидко думати як реалізувати програму виходу з цього тимчасового стану в якому ми є, і продовжуємо ще дихати хоча всі бачать що залишилось зовсім мало. Я ще одне хочу підкреслити ви помітили що про підвищення зарплатні виконавцям послуг і мови не має вони знову поза всіма схемами і якщо пацієнт не розрахується з лікарем, то отримає ще менше допомоги бо лікарю треба буде заповнити усі бланки від страхової, а це час! (за який ніхто не заплатить).

Від: Anna lyba

Anna lyba — Mon, 18 Aug 2008 11:48:30 +0000

Павло не забувай, що держава – це люди, її громадяни. Якщо виграють люди, виграє держава.
А оті що програють, це не даржава, а просто окремі люди:)
Вони просто нам навязали неправильне бачення держави і її вигод.

Від: павло ковтонюк

павло ковтонюк — Mon, 18 Aug 2008 11:44:10 +0000

Повністю згоден з ходом думки!
Я вважаю, що виходом може бути державне страхування, але НЕ обов’язкове. Обов’язковим воно може бути, наприклад, для дітей до 18 років абощо. А далі людина вибирає сама – або страхуватися у держави, або вибрати на рівних можливостях кращий план, якщо такий є. Але в нашій країні це буде вигідно всім, окрім держави. Бо вона в умовах чесних ринкових правил програє в одні ворота.

Від: Anna lyba

Anna lyba — Mon, 18 Aug 2008 11:18:57 +0000

Стосовно загальнообовязкового медичного страхування…
На мій погляд це лише складова великого цілого.
На сьогодні: в державну медицину надходять гроші з державного бюджету та від “багатших та щедріших” пацієнтів.
А звідки беруться гроші в бюджеті на медицину? Ми платимо податки із наших доходів. І чим багатша людина, тим більше вона платить чи то податків чи то “взяток” в медичну галузь минаючи бюджет:).
Загальнообовязкове медичне страхування передбачає, що чим більше ти офіційно заробляєш тим на більшу суму ти застрахований. Але якщо ти бідний та хворий на рівний доступ до медичної допомоги ти не можеш розраховувати впорівнянні з багатшими та здоровими.
Це питання рівності.
Але є питання справедливості. Якщо я багатий та здоровий, то чому я маю платити за бідного та хворого, і чому я не маю права на кращу допомогу та кращий сервіс.
Моя думка що в ідеалі було б непогано досягнути такого компромісу:
1. захистити бідних та хворих… Тобто скидаються всі по можливостях у спільний котел, але звідти отримують ті які опинилися за межею бідності. Досягнеться певна рівність.
2. загально обовязкове медичне страхування… всі відповідно до своїх доходів та на певний процент від цих доходів страхують себе через роботодавця чи самостійно. Досягнеться певна справедливість.
3. багатші по бажанню матимуть можливість додатково себе застрахувати. Добровільне медичне страхування. Забезпечить додаткову можливість тим які “пашуть як коняки та хочуть мати додаткові можливості в медичні допомозі”.