В Турции насчитывается более чем 1000 государственных и 375 частных больниц. Следует отметить особую роль местного министерства здравоохранения, которое проводит решительную политику, направленную на повышение качества медицинской помощи в этих больницах. И как показывают последние проверки, в этом деле есть ощутимые результаты. Качество медицинских услуг непрерывно растет, на что указывают многие сторонние эксперты. В ряде клиник, особенно частных, уже достигнут уровень качества, сопоставимый с лучшими клиниками США, Англии, Германии.

читати далі…

Еще один «День медика», праздник который мы отмечаем с советских времен…

Забавно видеть маленькую группу «Дон Кихотов», которых не оставляет надежда изменить ситуацию в отечественном здравоохранении к лучшему. В данном случае таким «Дон Кихотом» оказался Савик Шустер на ТВ «Украина». Шоу получилось просто угнетающим. Несмотря на многообещающий анонс обсудить на шоу многострадальные темы развития нашего здравоохранения, на шоу не пришли основные заявленные политические фигуры, от которых зависит принятие решений в стране. Видимо испугались «многообещающих анонсов», не будучи компетентными и готовыми давать обещания.

читати далі…

Від імені сайту hm і власного імені щиро

вітаю усіх медичних працівників з їх професійним святом!

Українські медики – особливі. Ми живемо в такій реальності, що в один день вони носять звання найбільших героїв, а в інший день – найбільших злочинців. Але наша мета – мати таку медицину, де буде якнайменше таких екстремальних характеристик. Де більшість медиків будуть просто професіоналами високого рівня, яким не доведеться щодня іти на вимушений героїзм так само, як і вимушено робити вчинки, що призводять до компромісів із совістю.

Побудувати таку медицину – задача в першу чергу самих медиків. Ніхто не може здійснити зміни за них. І особливі вітання я надсилаю тим професіоналам, які вже сьогодні прагнуть змін, чий погляд сфокусований на “завтра”, а не на “вчора”.

Коли в Україні лікар починає управляти лікарнею, країна втрачає хорошого лікаря і отримує поганого управлінця.

Причини сьогоднішньої кризи української медицини перш за все необхідно шукати в управлінні. Вихід з кризи варто шукати там само. Якими б великими не були бюджети на охорону здоров’я, поки в країні не буде менеджерів, здатних ефективно розпоряджатися коштами, годі чекати суттєвих змін. Від найменшого медичного закладу і аж до міністерства – рівень управлінської думки і компетенцій далекий від сучасного. Причому далекий він від сучасного рівня в українському бізнесі, а від західного – дуже далекий. Лікарі, які у 99% випадків керують медичними закладами і державною охороною здоров’я, просто не можуть в існуючій системі розвинути навички, необхідні для підняття медицини на новий рівень. Сама роль медичного управлінця сьогодні спонукає його до консерватизму, відсутності ініціативи і відданості тій системі, яку ніби-то керівник покликаний змінювати. Доки ця роль не буде переписана – в медицині не станеться тих змін, які можна назвати реформами. Їх просто нікому буде робити.

читати далі…

Сьогодні я чую багато розмов про те, що одним з «вузьких» місць створення медичного закладу є відсутність кваліфікованих кадрів, що  начебто всі кваліфіковані вже працюють на «гарячих точках» в державних закладах і вони не вмотивовані працювати за скромну заробітну плату в приватному медичному центрі. Чи все так однозначно?

Як і будь яка діяльність, HR-стратегія може бути реактивною, а  може бути проактивною. Реактивність означає, що ми реагуємо на те, що вже сталось, ми не впливаємо на хід подій, ми залежимо від зовнішнього оточення, наш настрій залежить від погоди. Проактивність означає те, що ми ініціюємо зміни, ми працюємо над системою, ми її створюємо і ми обираємо, ми носимо погоду в собі. Про ці підходи у житті гарно описано в книгах Стівена Кові. Але повернімося до наших Human Resources.

читати далі…

Медичні заклади завжди мали “соціальне” підгрунтя. Сама лікарська професія по своїй природі завжди граничить із альтруїстичними вчинками: допомогою, порятунком, даванням останньої надії. У великій мірі через це лікарі сьогодні якость тяжко, без ентузіазму погоджуються, коли їх заклади називають “бізнесом”, керівників – “менеджерами”, а на самих них говорять, що вони повинні заробляти гроші. Насправді ж у цьому немає нічого антисоціального. Більше того – цей лікарський “комплекс” відволікає від справжнього соціального призначення медичних закладів. Воно полягає у системній боротьбі із загрозами здоров’ю громади.

читати далі…

21 травня відбулася перша щорічна конференція «Сучасне управління та охорона здоров’я». Вона засвідчила, що організатори встигли з темою якраз вчасно. Розмова про управлінські проблеми в охороні здоров’я назріла. Про це засвідчила більша, ніж очікувалася, кількість учасників, практично повна заповненість зали до кінця конференції та ідеї, які звучали у доповідях та дискусії.

читати далі…

Это не вопрос доли рынка. Это создание рынка

Сергей Брин (соучредитель Google)

Основой инфраструктурной реформы здравоохранения Украины должны стать общинный принцип организации/получения медицинской помощи, “семейная” медицина и медицинский ассистанс.  Предлагаем Вашему вниманию проект концепции такой реформы – реформы способной принести результаты в краткосрочном периоде без привлечения существенных дополнительных денежных средств. Отличие модели состоит в том, что она уже работает на территории Украины.

читати далі…

Рассматривая системы здравоохранения различных стран и пути, которые они прошли, прежде чем прийти к нынешнему состоянию, можно заметить, что все они отличаются друг от друга только способами изъятия части общественного продукта у тех, кто его производит и способами покупки за эти отнятые средства медицинских услуг для большей или меньшей части населения своих стран. Огромное количество вариантов стратегий и сочетаний методов финансирования медуслуг не выявило до сих пор «волшебной пули», т.е. такого удачного сочетания решений, которое решило бы все проблемы у всех. Проблемы эти различного свойства.

читати далі…

Близько року тому я писав про сміливу реформу в охороні здоров’я, які розпочав уряд Нідерландів у 2006 році. Реформа полягає у відмові уряду (!) від обов’язкового державного медичного страхування і повний перехід на ”ринкову” страхову модель. І це в самому центрі “соціалізованої” Європи! Було надзвичайно цікаво дізнатися про хід і попередні результати голандських реформ. І от мені випав щасливий випадок особисто поспілкуватися з людиною, чиєю  роботою є прискіпливе стеження за розвитком і результативністю реформи. Ця людина – Вім Гроот, професор економіки охорони здоров’я в Університеті Маастріхту (Нідерланди) та член Ради з громадського здоров’я та охорони здоров’я Нідерландів (Council of Public Health and Health Care in the Netherlands). У цій статті – витяги з особистої бесіди та із статей пана Гроота на тему реформи охорони здоров’я в Голандії.

читати далі…